26. Державний устрій та право індії.

Форма правління

Парламентська республіка з багатопартійною системою.

Дата здобуття незалежності

15 серпня 1947 р.

Конституція

Прийнята 26 листопада 1949 р., зазнала лише незначних змін.

Інститут Президента

Глава держави – Президент Пратібха Девісінгх Патіл.

Приведена до присяги 25 липня 2007 р.

Президент обирається на п’ятирічний термін колегією виборців.

Повноваження Президента є досить обмеженими.

Законодавча влада

Вищий законодавчий орган Індії – Парламент, який складається з двох палат: Верхньої (Раджья Сабха – Рада штатів) та Нижньої (Лок Сабха – Народна палата).

Загальна кількість депутатів Верхньої палати не повинна перевищувати 250.

Термін депутатських повноважень – 6 років.

238 депутатів обираються до палати законодавчими органами штатів та союзних територій пропорційно до чисельності їхнього населення, а 12 – призначаються Президентом.

Спікер Верхньої палати – Мохаммед Хамід Ансарі (обіймає також посаду Віце-президента Індії, обраний 10 серпня 2007 р.).

Нижня палата складається з 545 депутатів і обирається прямим всенародним голосуванням терміном на 5 років, останні вибори відбулися у квітні – травні 2009 р.

Виконавча влада

Уряд (Рада міністрів) з числа депутатів обох палат Парламенту формує партія, яка користується підтримкою більшості депутатів у Нижній палаті. Лідер цієї партії, як правило, призначається Прем’єр-міністром країни. Прем’єр-міністра призначає Президент Індії.

У квітні – травні 2009 р. відбулись загальнонаціональні вибори до Нижньої палати Парламенту 15-го скликання. За результатами виборів, перемогу отримала коаліція Об’єднаний прогресивний альянс (ОПА) на чолі з партією Індійський національний конгрес (Індіра) - (ІНК(І)).

22 травня   2009 р. уряд очолив один з лідерів ІНК(І) - Манмохан Сінгх. За рекомендацією Прем’єр-міністра Президент призначає також членів уряду. Рада Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром допомагає і дає рекомендації Президентові при виконанні ним своїх функцій. 26 травня 2009 р. було приведено до присяги новий уряд Індії у складі 79 міністрів. Рада Міністрів несе колективну відповідальність перед Нижньою палатою Парламенту.

22 травня 2009 р. на посаду Міністра закордонних справ призначено С.М.Крішну.

Судова влада

Верховний Суд, вищі суди штатів та союзних територій.

Основні політичні партії та їхні лідери:

ІНК(І) – ключова партія альянсу ОПА.

Президент ІНК(І) – Соня Ганді; Бхаратія джаната парті (БДП) – провідна партія Народно-демократичного альянсу (НДА).

Президент БДП – Раджнатх Сінгх.

Можна виокремити такі характерні риси Конституції Індії:

– юридичне закріплення суверенітету Індійської Республіки (преамбула);

– проголошення широкого (з урахуванням індійської специфіки) кола прав, свобод і обов'язків громадян (ч. З, 4, 4-а), які в однією з основ ліберального політичного режиму в країні;

– встановлення парламентарної республіки (ч. б);

– закріплення федеральної форми державного устрою;

– юридична фіксація принципів побудови федерації (головний з яких – мовний);

– обмеження прав громадян "ворожих держав" (спрощує порядок арешту, стеження та ін.), що перебувають в Індії, а також громадян Індії, які добровільно проживають у цих державах і підтримують з ними ділові зв'язки (однією з "ворожих держав", наприклад, є Пакистан);

– встановлення конституційних гарантій прав національних меншин;

– закріплення "недоторканості" та інші види дискримінації з мотивів релігії, раси, місця народження, касти тощо;

– закріплення світського характеру держави;

– фіксація пільг і додаткового соціального захисту для представників відсталих груп населення;

– проголошення низки конституційних принципів-цілей, серед яких підвищення рівня життя населення, проведення економічної реформи, зокрема аграрної, подолання пережитків минулого, демократичне вирішення національного питання, підвищення рівня письменності, боротьба за мир у всьому світі.