9. Легальність та легітимність політичної влади

Легальність політичної влади означає її законність, зокрема щодо існування самої влади та застосування нею примусу.

Легітимність політичної влади Термін "легітимний" означає "законний". Поняття легітимності й легітимізму виникли на початку XIX ст. у Франції, де вони виражали прагнення відновити владу короля як єдино законну, на відміну від влади узурпатора Наполеона. "Легітимістами" називали після Французької буржуазної революції 1830 р. прихильників королівської династії Бурбонів.

Для характеристики політичної влади використовується також термін "легальний", що означає "законний". Легальна влада - це влада, що встановлена законом і діє відповідно до нього. Легальність є формально-юридичною, а легітимність - соціокультурною характеристикою влади. Легітимність може оцінюватися шляхом соціологічних опитувань, але не піддається повній формалізації.

Поняття «влада» означає право і можливість одних керувати, розпоряджатися і управляти іншими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю по відношенню до інших, робити визначальний вплив на їх поведінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби.

Визнання суспільством законності, правомірності офіційної влади - це фундаментальна її характеристика, яка в політології позначається поняттям «легітимність» (від лат. Legitimus - законний). Тут мова йде про громадський визнання влади, про довіру і підтримку, які надають їй суспільство, народ, а не про правовий, юридичного закріплення політичної влади у відповідних державних документах. Отримати юридичну, правову законність тим, хто взяв у свої руки владу, нескладно. Тому й ціна такого формального визнання влади не настільки велика в порівнянні з визнанням політичної влади народом, тобто легітимністю політичної влади.

Термін «легітимність», «легітимізм» виник на початку XIX століття і висловлював прагнення відновити у Франції влада короля як єдино законну. Тоді ж легітимізм придбав і інший сенс - визнання даної державної влади і певної території держави на міжнародному рівні. Вимога легітимності влади виникло як реакція проти насильницької зміни влади і насильницької перебудови державних кордонів. Але потреба в легітимності формувалася задовго до Великої французької революції, в епоху монархій, станів. На думку Дробишевського, легітимність влади відображає стійкість певної політичної влади, політичної системи, її підкріплені законом.

Демидов А.І. і Малько А.В. вважають, що легітимність означає якість взаємовідносин влади і підвладних, яке виявляється в добровільному визнанні цінності влади, в її праві керувати. Легітимна влада породжує у керівників право на управління і відповідно обов'язок у населення підкорятися їм.

Веніамін Сергійович Боровик, у свою чергу пише, що легітимність - це визнання масами правомірності, доцільності існування будь-якого інституту і підпорядкування приписуваними цим інститутом нормам і правилам без застосування насильства.

Слід розрізняти поняття «легітимність влади» (громадське визнання її законності) і «легальність влади» (правове, формальне її закріплення).

У науку поняття «легітимність влади» вперше було введено німецьким вченим Максом Вебером. Він же показав, що легітимація (набуття владою законності) не є у всіх випадках однотипний процес, що має одні й ті ж коріння, одна підстава. ¹

Вебер виділив три основних джерела (підстави) законності, правомірності політичної влади:

• традиційна легітимність (при монархічної форми правління за усталеною традицією влада переходить у спадок.)

• харизматична легітимність (політична влада знаходить якості законності в зв'язку з величезною популярністю і культом особистості політичного діяча, котрий очолює державну владу. Даний тип влади Вебер назвав харизматичним. Харизма (від грец. сharisma) означає божественний дар, милість. Цей тип легітимності політичної влади грунтується на виняткових, унікальні властивості, які виявляє лідер, що дозволяють йому виступати в якості пророка і вождя.)

• раціонально-правова легітимність (Ця влада визнається народом тому, що вона спирається на раціональні, визнані їм закони.)

Така диференціація говорить багато про що. Перефразовуючи відому приказку, можна констатувати: «Скажи мені, який тип легітимності влади в даній країні, і я скажу тобі про рівень її економічного і політичного розвитку, про панівну в ній політичному режимі, про цілі, які ставить політична влада, і навіть« тривалості її життя »». Принаймні, можна з досить високим ступенем точності сказати, буде ця влада довготривалої або короткочасною.