Фіксовані та граничні ціни.
Узгоджена ціна за умов збігу між попитом і пропозицією називається рівноважною. Але в деяких випадках до цього процесу підключається держава, установлюючи остаточну величину ціни на іншому рівні. Якщо регульована ціна близька до рівноважної, то таке обмеження буде тільки підтримувати стабільність цін і істотно не вплине на стан попиту та пропозиції. Але якщо державні органи будуть обмежувати свободу зміни ціни з метою стримання їхнього зростання або введуть надмірні податкові платежі, то в більшості випадків це негативно вплине на виробництво та продаж товарів, викличе їх дефіцит і, як наслідок, призведе до підвищення цін.
Розглянемо вплив на економіку таких основних напрямів втручання держави в процесі вільного ціноутворення6
- установлення фіксованих або граничних цін;
- введення товарних податків;
- підтримка цін і доходів шляхом застосування дотацій виробникам продукції або субсидій її споживачам.
Найбільш жорстким методом цінового регулювання є встановлення фіксованих або граничних цін. При цьому такі ціни можуть бути встановлені на рівні, що перевищує ціну рівноваги або нижче її. У першому випадку виникає надлишок продукції, а в другому випадку її дефіцит (рис.6.1).
На рисунку перетин ліній попиту і пропозиції показує рівноважну ціну (Цр) та рівноважний обсяг виробництва (Кр). Припустимо, що держава, підтримуючи виробника, встановила на продукцію фіксовану ціну (Цр) на рівні, що перевищує рівноважний. У цьому разі кількість запропонованої продукції збільшиться до К4, а попит на зменшення до К1, що призведе до надлишку продукції в розмірі К1 -- К4 одиниць.
На практиці може виникнути протилежна ситуація, коли держава з метою захисту споживача встановлює ціну (Ц1), яка нижча за рівноважну. У цьому випадку знижена ціна підвищить попит на продукцію до обсягу К3, а пропозиція, навпаки, зменшиться до К2 одиниць. Таких чином одностороннє підтримування ціни попиту або ціни пропозиції зрештою призводить до суспільних витрат.
Рис.6.1. Наслідки введення фіксованих цін.
Фіксовані ціни, які можуть перевищувати рівноважні, застосовуються окремими країнами у вигляді заставних цін на сільськогосподарську продукцію. Такі ціни, з одного боку, захищають інтереси фермерів, гарантуючи їм мінімальний дохід від реалізації своєї продукції на ринку. Але з іншого боку, держава має витрачати на закупівлю та зберігання надлишкової продукції кошти з бюджету. Крім того, цю продукцію держава не може реалізувати на внутрішньому ринку, бо це безумовно призведе до зниження цін. До такого ж наслідку може призвести й експорт цієї продукції, оскільки він зумовить зменшення приватного експорту сільськогосподарської продукції з даної країни.
З метою скорочення надлишкового виробництва продукції уряд може застосувати такі адміністративні заходи, як обмеження фермерам посівних площ, встановлення премій за їхнє скорочення та інші. Але такі заходи викличуть необхідність створення спеціального управлінського апарату, зростання державних витрат на його утримання, виділення коштів на виплату вищезгаданої премії тощо. У зв’язку з цим значна частина зарубіжних фахівців бере під сумнів економічну доцільність установлення державою фіксованих цін, які перевищують ціни рівноваги.
Іншим негативним наслідком встановлення фіксованої, або верхньої межі ціни є зниження якості продукції (рис.6.2).
Рис.6.2. Ціна і зниження якості продукції.
На рисунку показана стандартна ситуація ринкової рівноваги в точці Р з рівноважною ціною Цр і рівноважним обсягом виробництва (продажу) товару Кр,и якщо держава введе на цей товар фіксовану або граничну ціну Цф, то виникне дефіцит продукції в розмірі К1 – К2.
У цих умовах виробник, не побоюючись втратити покупців, іде на погіршення якості продукції, що при тих самих витратах дасть змогу йому підвищити виробництво. У результаті лінія пропозиції S зрушиться праворуч S1, що на деякий час дасть можливість збільшити обсяг продажу за регульованою ціною. Після того як споживачі виявлять зниження якості продукції, попит зменшиться і лінія D займе положення D1. перетин ліній попиту і пропозиції на рівні зниженої фіксованої ціни свідчить про те, що споживач отримує ту саму кількість продукції, що і за умов вільного ціноутворення, але нижчої якості.
Таким чином, введення фіксованих або граничних цін знижує ефективність використання виробничих можливостей суспільства. При встановлені ціни на рівні, що перевищує рівноважний, держава має покривати витрати на виробництво надлишкової продукції, а введення ціни нижчої за її рівноважне значення веде до витрат, які пов’язані з виникненням „чорного” ринку та зниження якості продукції.