Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
муніципальне.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
301.57 Кб
Скачать

28. Місцеве самоврядування в умовах конституційної реформи. Основні тенденції розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні.

Проблеми територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні є одним із наслідків незавершеності конституційної реформи. Зокрема, варто виділити такі з них:

  • Відсутність закріплення принципу повсюдності місцевого самоврядування (йдеться про неможливість поширення юрисдикції органів місцевого самоврядування на прилеглі до населеного пункту землі, а також існування територій, фактично не охоплених місцевим самоврядування);

  • Неструктурованість системи адміністративно-територіальних одиниць і відсутність чіткого визначення їх видів (має місце змішування понять «населений пункт» та «адміністративно-територіальна одиниця»);

  • Невизнання адміністративно-територіальною одиницею добровільно об’єднаних у сільську громаду жителів кількох сіл;

  • Нечіткість конституційного визначення статусу «районів у містах» (Виникнення явища «матрьошки місцевого самоврядування», яке передбачає існування недієздатних органів місцевого самоврядування дрібних адміністративно-територіальних одиниць, а, отже – їх залежність від органів місцевого самоврядування вищого рівня);

  • Відсутність територіальної основи для місцевого самоврядування, яка б була спроможна надавати мінімальний перелік публічних послуг (йдеться про наявність дрібних територіальних громад, які економічно неспроможні реалізовувати покладені на них законом функції та повноваження);

  • Сумнівність доцільності визнання місцевого самоврядування виключно правом територіальних громад (проблемою є відсутність закріплення обов’язку держави забезпечувати спроможність територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення);

  • Відсутність основ виборчої системи місцевого самоврядування;

  • Надмірна зарегульованість питань внутрішньої організації системи органів місцевого самоврядування, а також порядку їх діяльності (обумовлена закріпленням у Конституції єдиної моделі організації виконавчої влади на місцях («сильний мер»), що обмежує компетенції місцевого самоврядування);

  • Непослідовність регулювання матеріальної та фінансової основ місцевого самоврядування (йдеться про: по-перше, неврахування ВРУ фінансового стану територіальних громад, а також масштабів делегованих їм повноважень при визначенні обсягу трансфертів місцевим бюджетам; по-друге, про відсутність критеріїв для визначення «повного обсягу» державного фінансування здійснення делегованих повноважень органами місцевого самоврядування);

  • Ігнорування інтересів територіальних громад при нормативному врегулюванні питань управління місцевими справами;

  • Нечіткість визначення районної ланки адміністративно-територіального устрою у якості субсидіарного рівня місцевого самоврядування;

  • Відсутність конституційних основ регіонального самоврядування;

  • Нераціональне співвідношення інститутів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.

 

Негативними наслідками недосконалості конституційного визначення системи територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні є:

  • Наявність законодавчих можливостей для маніпулюванням процесу врядування на місцях;

  • Політизація діяльності органів місцевого самоврядування, сформованих за принципом пропорційного представництва;

  • Послаблення позиції місцевого самоврядування в процесі його взаємодії з державою;

  • Неможливість запровадити повноцінне місцеве самоврядування на рівні району та зниження ефективності регіонального самоврядування.

 

Такий стан системи територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні обумовлює залежність цього інституту від політичних процесів на загальнодержавному рівні, а тому перетворює його на об’єкт маніпулювання з боку як місцевих чиновників, так і представників центральної влади. За таких умов, потребує негайного реагування проблема забезпечення доступу громадськості до влади, а також її впливу на процеси на місцевому рівні. Закладення відповідних механізмів взаємодії