Правове регулювання бухгалтерського обліку в банках

Регулювання бухгалтерського обліку у банках здійснює Національний банк України, який відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 30.12.1999 р № 566 (із змінами і доповненнями) та з урахуванням загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку розробляє та затверджує План рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України, План рахунків бухгалтерського обліку банків України та інші нормативні документи щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які є обов’язковими для виконання банками України.

1.6.

Характеристика законодавчо визначених принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

Бухгалтерський облік у підприємствах будується на загальновживаних у міжнародній практиці принципах:

Принцип безперервності діяльності означає, що будь-яка установа, фірма постійно функціонує і працюватиме в майбутньому. Відповідно до цього принципу господарські засоби враховуються у балансі за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною.

Коли є ознаки, що підприємство припинить свою діяльність, зменшить її масштаби або буде ліквідовано, застосовуються інші правила бухгалтерського обліку. У цьому випадку його активи оцінюються за ринковою (ліквідаційною) вартістю.

Дотримуючись принципу постійності, підприємства протягом тривалого часу мусять керуватися одними й тими ж правилами і методами бухгалтерського обліку. Будь-які зміни мають бути обґрунтовані (наприклад, у законодавчій базі) та докладно описані в додатку до фінансової звітності. У цьому випадку роботу ведуть так, щоб нові звіти можна було порівняти зі складеними за минулі періоди.

Згідно з принципом обачливості (обережності) активи і пасиви мають бути оцінені та відображені в обліку помірковано, з достатньою мірою обережності. За цим принципом доходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком вірогідною, а витрати та збитки - коли вони ймовірні. Принцип обачливості не дозволяє завищувати оцінку активів і доходів, а також недооцінювати зобов'язання і витрати. Передбачені потенційні збитки мають бути відображені в результатах звітного періоду, а не переноситися на наступні. За цим принципом підприємства повинні вести спеціальні рахунки сумнівних операцій та обліковувати можливі втрати.

Доходи і витрати відображають в обліку в тому звітному періоді, у якому вони були нараховані або дроблені, незалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені гроші. На це спрямовує принцип нарахування. Якщо діяльність суб'єкта господарювання безперервна, повинні бути виділені звітні періоди для складання необхідної звітності та виявлення результатів господарської діяльності. Найчастіше звітний період збігається з календарним роком, а проміжними є щоквартальні та/або місячні звіти.

Принципом реалізації (дати операції) передбачено, що доходи від реалізації продукції (надання послуг), а також витрати відображаються в обліку в день їх здійснення, тобто відразу ж після виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від того, коли фактично було отримано чи сплачено гроші за ними.

Відповідно до принципу окремого відображення активів та пасивів усі рахунки, на яких зони обліковуються, є активними або пасивними, за винятком рахунків прибутків та збитків. Іншими словами, статті активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються у розгорнутому вигляді, вони не повинні згортатись у балансі.

Прийнятність вхідного балансу означає, що залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду повинні відповідати залишкам на кінець попереднього. По суті, цим принципом обумовлено реалізацію поділу безперервної діяльності на звітні періоди.

Принцип суттєвості орієнтує на те, що в обліку мають бути відображені всі суттєві (важливі) події або господарські операції. Другорядні ж фіксуються відразу в статтях витрат або в статті "інші". Слід зауважити, що ця оцінка буває суб'єктивною.

Активи і пасиви обліковуються за фактичними витратами на їх придбання або виникнення - диктує принцип собівартості. Активи та зобов'язання в іноземній валюті переоцінюються на звітну дату за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

Відкритість означає, що фінансові звіти мають бути якісними, детальними і недвозначними, достовірно відображати фінансовий стан та результати діяльності установи за звітний період. Звітність слід складати чітко, щоб вона була зрозумілою для користувачів, та супроводжувати пояснювальною запискою.

Згідно з принципом консолідації, якщо установа має філіали, дочірні та спільні підприємства, вона повинна складати зведену фінансову звітність у цілому по банку, відображаючи всю економічну ситуацію. Підготовка до цієї роботи містить такі основні положення: уніфікація рахунків дочірних та спільних підприємств; зведення статей балансу; зменшення валюти балансу на залишки за взаємними розрахунками та вкладеннями.

Перевага змісту над формою означає, що операції відображаються відповідно до їх економічної суті, а не юридичної форми.

Облік, побудований на зазначених принципах, стає джерелом достовірної, якісної, своєчасної та доступної для розуміння інформації. Отримавши її, користувачі зможуть прийняти правильні рішення.

2.1.