Технологія реалізації міжбанківських розрахунків через сеп нбу

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) — державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу.

Зазначимо, що СЕП НБУ була створена у 1993 році і з того часу зазнала багато змін.

Зокрема, було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, реалізовано принцип «поставка проти оплати» у взаємодії з Депозитарієм державних цінних паперів, вдосконалено засоби захисту інформації, побудовано кількарівневу систему резервування та відновлення роботи. Проте з часом апаратна база СЕП, MS‑DOS та апаратні засоби захисту інформації випрацювали свій ресурс, фізично і морально застаріли. Тому стала нагальною потреба переходу на нову програмно‑апаратну базу, що й спонукало до розробки нового покоління СЕП — СЕП‑2, яку було впроваджено в експлуатацію 10 листопада 2006 року.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунку в НБУ.

Відкриття кореспондентського рахунку банку здійснюється територіальним управлінням НБУ на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України та за умови подання правильно оформлених документів, передбачених «Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті».

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ, банкам відкриваються такі рахунки:

• консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

• технічний рахунок — інформація в електронній формі, що зберігається в Центрі оброблення СЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку безпосереднього учасника СЕП на певний час або обороти безпосереднього учасника СЕП, що не має кореспондентського рахунку, на певний час.

Функціонування СЕП забезпечується такими програмно‑технічними комплексами:

• Центром оброблення СЕП (далі ЦОСЕП), який розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦОСЕП;

• АРМ‑СЕП — автоматизоване робоче місце учасника СЕП;

• АРМ‑РП — автоматизоване робоче місце територіального управління Національного банку;

• АРМ‑Ю — автоматизоване робоче місце юридичної особи, що забезпечує приймання від банків до СЕП у файловому режимі тих початкових платежів, які отримали схвалення територіального управління Національного банку.

Центр оброблення СЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).

Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП‑ отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до територіального управління НБУ інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ територіального управління.

СЕП виконує міжбанківський переказ як у файловому режимі, так і в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу — за його вибором.

Функціонування СЕП у файловому режимі передбачає оброблення міжбанківського електронного розрахункового документа таким чином, що між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу. У файловому режимі обмін платіжними документами організовано у пакетному режимі, технологічними циклами приймання‑передавання, тривалість циклу складає 15—20 хвилин. Зарахування коштів отримувачу здійснюється тільки після того, як він підтвердить отримання файла платежів відповідною квитанцією.

Одиницею обміну інформацією в СЕП у файловому режимі є файл СЕП, що позначається однією літерою, зокрема:

• A — файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);

• B — файл, сформований засобами Центру оброблення СЕП (далі ЦОСЕП) і надісланий до системи автоматизації банку (далі‑САБ) отримувача (файл відповідних документів);

• L — інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП.

Функціонування СЕП у файловому режимі відбувається в такій послідовності.

На початку банківського дня ЦОСЕП отримує від САБ територіальних управлінь файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин: приймання інформації та передавання інформації.

Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП. ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B). Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отриму‑вача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків. Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або внутрішньої платіжної системи та відображення сум за рахунками отримувачів.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, обліковуються на транзитних рахунках відповідного територіального управління.

Функціонування СЕП у режимі реального часу передбачає оброблення міжбанківського електронного розрахункового документа таким чином, що списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно.

Негайне відображення суми переказу на рахунку отримувача дає змогу набагато спростити технологію виконання тих платежів, для яких є принциповим гарантоване проведення суми за коррахунком отримувача до певного часу (наприклад, розрахунки за результатами клірингу НСМЕП, надання бланкових кредитів овернайт, виконання примусового списання та арешту коштів).

Обмін інформацією в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP. Розрізняють пакет‑запит, який формується засобами системи автоматизації банку‑відправника і надсилається до ЦОСЕП; та пакет‑відповідь, що формується засобами ЦОСЕП у відповідь на пакет‑запит від системи автоматизації банку.

За умови функціонування СЕП у режимі реального часу, її учасник формує засобами системи автоматизації банку пакет‑запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета‑запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет‑відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета‑запиту. У кінці банків‑ського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.

Учасник СЕП у режимі реального часу має право: виконувати міжбанківські перека‑зи; установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій; одержувати довідкову інформацію про стан власного технічного рахунку та технічних рахунків своїх філій, власні міжбанківські перекази, міжбанківські перекази своїх філій тощо. Територіальне управління НБУ має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку (філії) відповідно до нормативно‑правових актів Національного банку.

5.4.