4.5. Самофінансування п-ва

Основним внутрішнім джерелом фінансування п-ва є сафінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) у відкритій чи прихованій формі.

Ефект самофін-ня проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів.

У світовій економ. літературі, залежно від способу відображення прибутку у звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:

• приховане самофінансування;

• відкрите самофінансування.

Приховане самофінансування пов’язане з використанням прихованого прибутку.

Приховані резерви – це частина власного капіталу п-ва, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Виділяють 2 способи формування прихованих резервів у балансі:

1.недооцінка активів (передчасне списання окремих активів, застосування прискореної амортизації, незастосування індексації, тощо);

2.переоцінка зобов’язань (наприклад, за статтями забезпечення наступних витрат і платежів, поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків, тощо).

Недоліками прихованого самофінансування є порушення принципу достовірності при складанні звітності та підвищення рівня асиметрії в інформаційному забезпеченні її зовнішніх користувачів.

Тезаврація прибутку – це спрямування його на формування власного капіталу п-ва з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні п-ва після сплати всіх податків та нарахування дивідендів.

Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:

Ксф = (тезаврований прибуток : чистий прибуток) * 100%

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

1. у пасиві за такими статтями:

• нерозподілений прибуток

• резервний капітал

• статутний капітал

При тезаврації прибутку підвищується курс корпоративних прав п-ва.

2. в активі:

• на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних, довго і короткострокових.

Переваги самофінансування:

1. залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;

2. відсутність затрат при мобілізацій коштів;

3. не потрібно надавати кредитне забезпечення;

4. підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність п-ва.

Недоліки самофінансування:

1. оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню в результат чого вартість цього джерела фінансування збільшується;

2. обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів;

3. помилковість інвестицій (оскільки, рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів уцілому).

Тема№5 «Дивідендна політика під-ва»

1. Зміст, значення а основні завдання дивідендної політики

Дивіденди – це частина чистого прибутку розподілена між учасниками-власниками відповідно до частки їх у статутному капіталі п-ства.

Дивідендна політика – це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво п-ства у галузі виплат дивідендів, а також це сукупність методів і засобів їх досягнення.

Дивідендна політика п-ства впливає на ряд ключових параметрів фін.-господарської діяльності п-ства:

• величину самофінансування

• структуру капіталу

• ціну залучення фінансових ресурсів

• ринковий курс корпоративних прав

• ліквідність та ін..

Стабільний рівень дивідендних виплат говорить по те, що вкладений інвесторами в п-ство капітал працює ефективно.

Відсутність дивідендів або їх різке коливання свідчить про нестабільність і ризиковість підприємства-емітента корпоративних прав.

До основних завдань, які слід вирішувати в ході формування та реалізації дивідендної політики слід віднести:

• виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів

• визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком

• оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав п-ства та його інвестиційну привабливість

• визначення оптимальної для п-ства величини статутного та власного капіталу

• узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим законодавством

• вибір найприйнятнішого методи та форми нарахування та виплати дивідендів

• оцінки впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами та керівництвом п-ства.