Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія канд.мін..doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
670.21 Кб
Скачать

69. Соціальна сфера і соціальна структура суспільства.

Суспільство є цілісна система взаємозв’язків і взаємовідносин, яка має свої структурні компоненти.

Структура суспільства має два аспекти: по-перше, це те, що має назву соціальної структури суспільства, тобто сукупіність мікросоціумів – соціальних груп, спільнот, які є суб’єктами суспільного життя, по-друге, це є система основних сфер життєдіяності суспільства.

Суб’єктами суспільного життя є самі люди, саме вони творять історію. Творцями суспільного процесу вони є разом з іншими людьми, у взаємозв’язку з ними. Кожна людина включена в певну соціальну спільноту чи групу ( або в декілька соціальних груп) Сукупіність різноманітних соціальних спільнот і зв’язків між ними скаладають соціальну структуру суспільства. Сюди входять насамперед так звані історичні спільності людей і соціальні верстви і групи – великі, середні, малі.

Малі соціальні групи – це малочисельні соціальні групи , члени яких об’єднані спільною діяльністю і перебувають у безпосередньому стійкому спілкуванні один з одним, що є основою їх емоційних відносин і особливих групових цінностей і норм поведінки ( сім’я, виробничі бригади, шкільні класи). Великі соціальні групи – це мешканці одного села чи міста , працівники певного заводу чи фабрики, установи, викладачі та студенти одного вищого навчального закладу тощо. Великі соціальні групи – етнічні спільності ( племена, народності, нації), вікові групи ( молодь, пенсіонери) , об’єднання за статтю ( чоловіки, жінки) – це багаточисельні об’єднання.

Поняття сфера суспільного життя відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори, як матеріальні, так і ідеальні, об’єктивні і суб’єктивні. Сфера – це реальний процес людської життєдіяльності. Діалектика сфер суспільного життя розглядається нами як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних і природних вимірах.

Прийнято виділяти основні підсистеми:

1) матеріальна сфера – сфера охоплює процеси матерільного виробництва, розподілу, обміну, споживання, а також продуктивні сили і виробничі відносини,науково-технічних прогрес і технологічна революція

2) соціально-політична сфера – включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві – національні групові, міждержавні тощо. Ця сфера охоплює такі явища як революція, реформа, еволюція, війна. В цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, суспільні організації.

2) Духовна – це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості ( як індивідуальної, так і суспільної), трансформації її від від однієї інстанції до іношої ( засоби масового інформування), перетворення в індивідуальний духовний світ людини;

3) Культурно- побутова – охоплює виробництво культурних цінностей, передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім’ї, побутові проблеми ( організація відпочинку, вільного часу), освіту, виховання тощо.

Усі сфери суспільного життя тісно взаємопов’язані, тому їх треба розглядати лише в єдності. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного житття призведе до створення деформованої моделі суспільства. В центрі кожної сфери, як і суспільства в цілому має стояти людина , що охоплює всі сфери життєдіяльності , єднає їх.