66. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст і різновиди діалектики. Альтернативи діалектики.

Діалектика є сучасною загальною тією розвитку всього сущого, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх з-нах. категоріях та принципах. Розвиток це закономірна якісна зміна матеріальних і ідеальних об'єктів, яка має незворотній та спрямований х-р. В процесі розвитку створююеться нове, необхідне, здатне до саморуху та витворення. Саморух і саморозвиток - важливі моменти діалектики як з-ни розвитку. Саморозвиток генетично виростає з саморуху. Саморух відображає зміну явища, речі під дією внутрішніх суперечностей, їм притаманних. Діалектика як теорія розвитку спирається на такі фундаментальні поняття, які зв'язок, взаємовдія. відношення Поняття зв'язку є найважливішим у діалектиці, бо це поняття відбиває взаємообумовленість речей і явищ. Взаємодія відображає процеси взаємовпливу у різних об'єктів одне на одного. Гегель стверджував, що взаємодія виступає взаємною причинністю" взаємно зумовлених субстанцій. Кожна річ має свої властивості, які є її певними відношеннями з іншими речами. Річ виявляє свої властивості лише під час відповідного в-ня до інших—речей або лише через зіставлення з іншими речами, отже, відношення хар. взаємозалежність елементів певної с-ми. Філософування є способом осмислення світу. Софійний спосіб —є діалогічний, це пошук відповіді на питання з різних боків, різними шляхами, в ході [суперечок, диспутів. Цей спосіб реалізується в практиці. Діалектика - це філософська теорія, метод і методологія наукового пізнання І творчості взагалі, ї засновником є Геракліт - світ знаходиться в постійному потоці, внутрішньо суперечливий і мислиться у постійному становленні, русі, єдності протилежностей.. Саме слово "Діал" Застосував вперше Сократ- мистецтво вести спір, діалог, спрямованими на взаємнозацікавлене обговорення проблеми з метою досягнення істини шляхом боротьби думок. Платон бачив в діалектиці метод аналізу і синтезу понять. Середньовіччя - панування релігії перенесло її в сферу теології і вона розумілась як суперечності розум/. У Канта діалектика виступає як засіб розвінчання ілюзій людського розуму, що прагне досягти цілісного і абсолютного знання. За Кантом знання спирається на чуттєвий досвід і обґрунтовується д-стю розсудка, а вище поняття розуму цими властивостями не наділені. Тому діалек. Виявляє ті неминучі суперечності, в яких заплутується розум, що прагнене до абсолют.цілісності. Ця критична діалек.мала велике істор. значення виявила суперечності в розумі, що привело до пошуку шляхів подолання суперечностей розуму. Гегель вперше представив весь природнииц, історичний дух. світ у вигляді процесу. Ділить діалек. на буття,! сутність і поняття. Енгельс - об'єктивна (та яка існує в природі) і суб'єктивна (в мисленні) діалектика.

Альтернативами діалектики є .метафізика - розглядає все ізольовано в стані незмінності. Проте метафізика дає змістовне трактування таких проблем як співвідношення свободи і необхідності, з'ясувала природу загальних понять.—2Софістика"-- Це" міркування засноване на навмисному порушенні з-в логіки. Грунтується на 1.неправильному виборі вихідних положеньЗ. Абсолютизаці того чи іншого положення; 3 змішання суттєвого і несуттєвого; 4. Хибні доведення; 5. Свавільне вип'ячування другорядних властивостей предмета; 6. Використання різних значень 1 і того ж слова. Вона виступає альтернативою діалек, тоді, коли ми розглядаємо діалек. як логіку. З Догматизм . ангиістор., абстрактний процес розгляду теорет і практичних проблем, коли при 'їх вирішенні не беруться до уваги обставини місця, часу. Положення, що сприймається на віру без доведення Релятивізм - зворотний бік догматизму - виходить з обнобокого з'ясування істини, перебільшення перебільшення моменту її відносності. Вони є альтернативами діалектики, якщо її розглядати як т-ію пізнання. 4 .Еклектика випадкове поєднання різних сторін речей, ігноруючи суттєві властивості елементів, положень різних вчень (мішанина). Є альтернативою, якщо розглядати діалектику як логіку. 5. Негативна діалектика - однобока, суб'єктивна концепція, яка виходить з абсолютизації заперечення, визначальної ролі руйнації всього сущого - є альтернативою.