2 Принципи справедливості:

1) кожен індивід володіє рівним правом щодо загальної системи основних свобод і вони мають бути сумісними з подібними системами основних свобод кожної людини;

2) соц. і економ. нерівності мають бути так організовані: - щоб вони вели до максимальної вигоди мінімально захищених; - відкривати для всіх посади в умовах чесної оівності можливостей;

В теорії справедливості Ролза діє два правила пріорітету: - свободи і справедливості ( перед ефективністю)

№ 75 Теорія справедливості Джона Ролза.

Політична концепція – викладення цінностей, ідеалів і норм на основі яких існують політичні інституції які коорденують існування спільноти і громадян в середині суспільства.

Витоки концепції: - теорія суспільног договору; - моральна практична філософія канта; - утилітарна моральна концепція; - ідея соціальної співпраці; концепція добре організованого суспільства; принципи справедливості; моральний суб’єкт;принцип максимум і мінімум.

Сам Ролз говорить, що мета написання “Теорії справедливості” полягає “в представленні концепції справедливості, яка узагальнює до більш високого рівня абстракції знайому теорію суспільного договору”. Основна ідея тут в тому, що принципи справедливості для основної структури суспільства є об'єктами вихідної угоди. Це такі принципи, які вільні і раціональні індивіди, що переслідують свої інтереси у вихідному положенні рівності приймуть як визначальні фундаментальної угоди з приводу свого об'єднання. Це ті принципи, що повинні регулювати всі інші угоди; вони специфікують види соціальної кооперації, що можуть виникнути, і форми правління, що можуть бути встановлені. І цей спосіб розгляду принципів справедливості Ролз називає справедливість як чесність.

Відповідно до цієї ідеї, ті, хто зайняті у соціальній кооперації, разом вибирають в одній спільній дії принципи, що розписують основні права й обов'язки і визначають поділ соціальних переваг.

У справедливості як чесності вихідне положення рівності відповідає природному станові в традиційній теорії суспільного договору. Однієї з істотних особливостей цієї ситуації бачиться Ролзом та, що ніхто не знає свого місця, а також того, що призначено йому при розподілі природних дарувань, розумових здібностей тощо. Тобто, за словами Ролза, “принципи справедливості вибираються за запоною незнання”.

“...вихідне положення, можна сказати, – це підходящий вихідний статус-кво, і, отже, фундаментальні угоди, що досягаються в ньому, справедливі. Цим пояснюється доречність імені “справедливість як чесність”: воно передає ідею, що принципи справедливості прийняті у вихідній ситуації, що є чесною”.

про цих рівних і вільних індивідів, що знаходяться у вихідній позиції варто мислити не як про одиничних осіб, а як про “голів родин”, або представників родин. З погляду Ролза це повинне гарантувати турботу представників сторін у вихідній позиції про статок якихось осіб у наступних поколіннях.

Людська дія є культурною настільки, наскільки смисли і наміри дії виражаються в термінах символічних систем, що пов’язані з мовою. Системи дії: організм, особистість, соціальна система і Два принципи справедливості, що їх Ролз захищає в першій частині: принцип рівної основоположної свободи й принцип різниці, поєднані з вимогою чесної рівності можливостей, -- він мав намір застосувати до базової структури суспільства. Вони покликані керувати наданням прав і обов'язків і регулювати розподіл соціальних та економічних благ. Як тільки в цих основних інституціях трапляються розбіжності у владі, відповідальності, у розподілі таких ресурсів, як багатство чи дозвілля, ці розбіжності повинні, по-перше, бути якнайсприятливішими для найбільш знедолених і, по-друге, бути пов'язаними зі становищем, яке приступне для всіх за умов чесної рівності можливостей.

Центральний догмат цієї теорії – положення про те, що справедливість характеризує інституції, члени яких могли б гіпотетично погодитися з їхньою структурою та правилами, виходячи з такої позиції, де б вони й не знали, яке місце їм належить посісти в тій структурі.

У своєму есе “Ідея блага і пріоритет права” Ролз говорить, що ідея пріоритету права входить необхідною складовою частиною в те, що він назвав політичним лібералізмом, і відіграє центральну роль у теорії справедливості як чесності, що є одним з виражень політичного лібералізму. Ролз пропонує на розгляд п'ять ідей блага: 1) ідею добра як раціональності; 2) ідею первинних благ; 3) ідею припустимих усеосяжних концепцій блага; 4) ідею політичних чеснот; 5) ідею блага добре впорядкованого (політичного) суспільства.

Політичний лібералізм є концепція політики, а не життя в цілому. Ролз пропонує ввести обмеження для політичного лібералізма, щоб він залишався винятково політичною теорією. Ці обмеження такі: 1) цих ідей дотримують або можуть дотримувати вільні і рівноправні громадяни і 2) ці ідеї не припускають ніякої конкретної (повною мірою або частково) всеосяжної доктрини. Під всеосяжною доктриною Ролз розуміє таку, що охоплює усі відомі цінності і чесноти в рамках однієї доволі строго сформульованої системи.

№ 76 Додатковість контрактового аргументу і теорія когеренції в теорії справедливості Дж. Ролза

Теорія справедливості Ролза приклад несамодоскональної і несамодостатньої контрактової аргументації; контрактова аргументація має форму логічного силогізму; конструктивізм ролза: первісна позиція – умова існування суспільства; якщо б ці позиції були іншими у нас були б інші принципи справедливості. Саме з процедури первісної позиції випливають принципи справедливості. Стуктура первісної позиції ніби виникає з нікуди( певна інтерпретація початкового стану) – з добре обміркованих суджень про справедливість, які визначають етично значущі ознаки справедливості і початкової ситуації. Умові ухвалення рішення в первісній позиції передує умова позаконтрактова

Обгрунтування Ролз будує в межах теорії когеренції( внутрішньо притаманний суттєвий зв’язок – істиність визначається виключно внутрішньою узгодженністю речень у певній системі. За цією теорією речення є істиним, якщо воно є елементом несуперечливої системи, будь яке нове речення є істиним якщо його включення в наукову теорію не робить цю теорію суперечливою.) Принципи справедливості чинні для тих, хто приймає умову(моральні переконання), теорія справедливості нездатна переконати в цій умові якщо її не сприймають.