51.Політика обов’язкових резервних вимог,суть,напрями використання в сучасних умовах.

Дія обов.резервув.полягає у зміні ЦБ норми резервування в межах якої ком.банки зобов’язані частину залучених коштів зберігати на рах.в НБУ.В суч.умовах обов.резерв.викор.за такими напрямами:1)як інструмент монетарної політики 2)як інст..регулювання банк.ліквідності.3)як засіб анти циклічної та антиінфляційної політики 4)як засіб стимулювання розвитку окремих банк.опер.

Як інструмент монетарної політики обов.резервування використ для розв’язання макроек.завдань стабілізації грошового обороту та для регулювання грошової маси.Використання базується на здатності банків проводити кредитну емісію грошей ,а його дія передбачає вплив на грошово-вкредитний мультиплікатор.Змінюючи норму об.резерв.ЦБ безпосередньо впливає на грошово-кред.мультиплікатор ,а через нього на пропозицію банк.кредиту та на грошову масу.Як інст..регулювання банк.ліквідносіті ЦБ регулюючи стан банк.рахунків своїми діями намагається підтримувати оптимальну суму коштів на цих рахунках.Так підвищеня ЦБ норми резерв.призводить до скорочення надлишкових резервів у розпорядження банків,тобто до скорочення їх вільної ліквідності.А зниження норми резервування розширює можливості банків щодо проведення активних операції.Як засіб анти циклічної та антиінфляційної політики.Резервні вимоги взаємодіють з макроек.показниками через трансмісійні механізми впливу змін грош.пропозиції на реальний сектор економіки зокрема у фазі ек.піднесення норми резер. Як правило підвищується з метою утримання надмірних темпів зростання ек.конюктури,а у фазі ек.занепаду норма резервування знижується.

Маневруючи окремими елементами механізму об.резерв.цб може стимулювати розвиток окремих банк.опер.При цьому основними елементами механізму об.резерв.є:порядок визачення норми об.резерв.вимог,база що використ.для обчислення об.резервів,банк.активи які цб дозволяють використовувати для задоволення резервних вимог,величина норм.обов.резерв та критерії її диференціації ,розрах.період дотримання резерв.вимог і порядок регулювання рез.вимог.

52.Механізм застосування обов’язкових резервних вимог нбу

НБУвикористовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. Зобов'язання щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування коштів і порядку їх формування виникає в банків із часу отримання ними банківської ліцензії. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу. Національний банк може встановлювати для різних видів зобов'язань диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від:

строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іноземна, у тому числі в банківських металах);суб'єктів (юридичні, фізичні особи).

Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку банку в НБУта/або на окремому рахунку в НБУ. До залучених банками коштів належать кошти, які обліковуються на поточних, вкладних (депозитних) рахунках юридичних та фізичних осіб, а також залучені кошти, що належать юридичним і фізичним особам та відображені в балансі банку на інших рахунках бухгалтерського обліку.

Сума зобов'язань банку, що береться для розрахунку обов'язкових резервів, і залишки коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУза вихідні й святкові дні визначаються на рівні залишків коштів на кінець того робочого дня банку, що передував вихідним чи святковим дням.

Сума залишків коштів, що береться для розрахунку обов'язкових резервів за відповідний звітний період резервування, визначається за формулою середньоарифметичної величини

L1 + L2 + L3 + ... + Ln

Ld = ------------------------,

n

де Ld - середньоарифметичні залишки коштів, що використовуються для розрахунку обов'язкових резервів за звітний період резервування;

L1, 2, 3, ... - сума залишків коштів за визначеним об'єктом резервування за станом на кожне число (дату) звітного періоду;

Ln - сума залишків коштів за визначеним об'єктом резервування на початок останнього календарного дня звітного періоду;

n - кількість календарних днів у звітному періоді резервування.

Сума недорезервованих банком коштів за звітний період резервування визначається як від'ємна різниця між середньоарифметичною сумою обов'язкових резервів та розрахованою середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУу відповідному звітному періоді резервування.Розрахунок середньоарифметичної суми обов'язкових резервів здійснюється на підставі довідки про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку (додаток 1) і довідки про залучені кошти і стан перерахування коштів обов'язкових резервів на окремий рахунок у НБУ.Дотримання банком резервних вимог НБУ визначається шляхом порівняння фактичної середньоарифметичної суми залишків коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку за звітний період (календарний місяць) із середньоарифметичною сумою залучених банком коштів у межах установленої норми обов’язкових резервів.За недотримання банком норми обов’язкового резервування Національний банк застосовує певні заходи впливу. За перше порушення протягом календарного року — письмове застереження, за друге — штраф у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку. За порушення норми обов’язкових резервних вимог утретє НБУ може застосовувати до банку більш жорсткі заходи впливу.Територіальні управління НБУ відстежують дотримання банками норми обов’язкового резервування шляхом порівняння даних довідки про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку, яка надається кожним банком протягом двох робочих днів після закінчення розрахункового періоду, з даними щоденного балансу банку.