45. Цільова спрямованість гкп.

Завдання, які стоять перед ГКП прийнято назив. цілями. Цілі монетарної політики визначають внутрішній зміст макроеконом. заходів ЦБ і мають ієрархічний характер. Їх поділяють на 3 групи: стратегічні (кінцеві); проміжні, тактичні.

Стратегічні цілі визначені як ключові, вони випливають із основних завдань ЦБ, визначаються на довготривалу перспективу (5, 10 і більше років) та співпадають з кінцевими цілями економ політики держави. До стратегічних цілей відносять: 1)зростання виробництва (економ розвитку); 2)зростання зайнятості; 3)зменшення інфляції; 4)збалансування платіжного балансу. В межах монетарної політики стратегічні цілі виявляються несумісними, тому ЦБ залежно від конкретної економ ситуації вибирає одну із стратегічних цілей,нею як правило є стабілізація цін, а через розв’язання цього завдання ЦБ сприяє досягненню інших стратегічних цілей.

Стратегічні цілі не вимірюються безпосередньо як грош величини, а тому ЦБ може впливати на них тільки опосередковано через реалізацію проміжних і тактичних цілей.

Проміжні цілі встановлюються як правило на рік та представлені індикаторами грош-кред ринку, що дозволяють відстежити загальні макроеконом тенденції. Дані цілі сприяють досягненню стратегічних цілей і до них відносять: 1)грошову масу; 2)процентні ставки за довго- чи короткостроковими кредитами.

Тактичні цілі представлені грош величинами, якими управляє ЦБ з метою досягнення проміжних цілей. Вони мають короткостроковий оперативний характер й можуть бути досить диверсифікованими. Зазвичай до тактичних цілей відносять: 1)грош базу; 2)проценти за кредитами рефінансування; 3)проценти за міжбанків кредитом; 4)грош-кред мультиплікатор. Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з 3х завдань: зростання, стабілізація, зниження.

Конкретний напрям їх руху визначається проміжною ціллю монетарної політики та характером показника.

Потреба у визначенні тактичних цілей викликана: 1)відсутністю безпосереднього впливу засобів ГКП на її стратегічні цілі; 2)можливістю існування зворотної реакції економ процесів, яку не завжди вдається точно передбачити.

Залежно від економ змінних та пов’язаних з ними тактичних цілей визначають методи та інструменти монетарної політики. Вибір останніх є прерогативою саме ЦБ.

46. Критерії класифікації гкп. Типи гкп за характером стратегічної мети.

Відповідно до економ та політ ситуації та враховуючи цілі монетарної політики розрізняють її типи, які класифікують за різними ознаками, зокрема: 1)за спрямованістю та мірою впливу регулятивних заходів на пропозицію грошей виділяють: політику монетарної експансії (інфляції), політику рефляції, політику дезінфляції, політику рестрикції (дефляції); 2)за критерієм охоплення регулятивними заходами суб’єктів грош ринку виділяють: тотальну ГКП, селективну ГКП; 3)за характером стратегічної мети ГКП буває: політика режиму монетарного таргетування, політика режиму валютного або курсового таргетування, політика режиму інфляційного таргетування, монетарна політика без помітного номінального якоря.

Таргетування – це встановлення цільових орієнтирів грош с-ми, яких дотримуються у своїй політиці ЦБ. Орієнтиром слугує тверда цифра допустимого приросту показника або вилка, в межах якої мають утримуватися темпи його приросту.

Суть режиму монетарного таргетування полягає в тому, що ЦБ визначають цільовий темп зростання грош агрегатів та грош маси в обороті і оголошують його громадськості.

При політиці режиму валютного таргетування цільовим орієнтиром визначається обмінний курс. Даний режим передбачає підтримання стабільності обмінного курсу щодо певної резервної валюти або кошика валют. Для успішного досягнення цілей за допомогою таргетування обмінного курсу необхідний достатній обсяг валютних резервів та незалежність ГКП. Недоліки від впровадження таргетування валютного курсу: високий рівень залежності монетарної політики ЦБ від зовнішньоеконом факторів; грошова влада фактично позбавляється можливості керувати внутрішньою ГКП; для валютних спекулянтів відкриваються можливості атакувати національну валюту.

За режиму інфляційного таргетування цільовим орієнтиром виступає прогнозний рівень інфляції.

ГКП без помітного номінального якоря передбачає відмову грошової влади від прийняття будь-яких зобов’язань із досягнення конкретних значень номінальних показників, зокрема: обмінного курсу, рівня інфляції, темпів зростання грош агрегатів. Недоліками даного типу монетарної політики є: 1)відсутність прозорості в діях грош влади; 2)поточна ГКП стає значно залежного від переваг, навичок і політ поглядів осіб, які очолюють ЦБ.