47. Типи гкп за спрямованістю та мірою впливу регул заходів на пропозицію грошей.

Типи ГКП за спрямованістю та мірою впливу регулятивних заходів на пропозицію грошей: політику монетарної експансії (інфляції), політику рефляції, політику дезінфляції, політику рестрикції (дефляції).

Політика експансії спрямована на розширення грош маси і полягає в довільному, швидкому зростанні пропозиції грошей завдяки чому гроші стрімко дешевіють, а інфляція набуває високих темпів. Тому цю політику ще назив. політикою дешевих грошей або політикою інфляції. При проведенні експансійної політики послаблюються контроль і обмеження на емісійну д-сть, операції ЦБ з рефінансування, кред д-сть банків тощо.

Шляхом проведення експансійної політики переслідуються цілі стимулювання ділової активності, економ зростання та скорочення безробіття, тобто ті стратегічні цілі, які перебувають виключно в реальному секторі економіки і не зачіпають рівня цін.

Політика експансії застосовується в умовах економ депресії і супроводжується пом’якшенням фіскально-бюджетних заходів впливу на кон’юнктуру ринку, зокрема, зниженням рівня оподаткування, розширенням податкових пільг, збільш бюджетних витрат. Однак вона може бути ефективною лише в короткостроковому періоді.

Політика рефляції є м’якою формою експансійної політики, при ній пропозиція грошей нарощується повільно контрольовано, інфляція підтримується на низькому рівні, стає регульованим стимулятором економ зростання, без відчутного негативного впливу на стабільність грошей.

Політика рестрикції полягає в різкому скороченні пропозиції грошей, зменшенні їх маси в обороті, досягається це обмеженням грош-кред емісії, встановленням більш жорстких умов та зниженням обсягів рефінансування банків, підвищенням рівня відсоткових ставок тощо. Зазвичай застосовується в умовах високої інфляції, полягає в її стримуванні, щоб загальмувати подальше розкручування інфляційної спіралі.

Монетарна рестрикція супроводжується встановленням більш жорстких фіскально-бюджетних заходів впливу на кон’юнктуру ринку. Тому політику рестрикції ще назив політикою дорогих грошей. Даний тип політики ефективний у згладжуванні циклічних коливань ділової активності, оскільки дає можливість попередити чи загальмувати інфляцію у разі економ піднесення, викликаного перегрівом економіки. Водночас, монетарна рестрикція послаблює ділову активність, знижує зайнятість, знижує темпи економ зростання чи навіть скорочує обсяги виробництва.

Політика дезінфляції використовується для виведення економіки з рестрикційного шоку,за своєю суттю є мякою формою рестрикції, завдяки чому зниження ділової активності відбувається повільне і не спричинює глибоких економ спадів.

48. Місце і роль гкп в загальній економ політиці держави.

Для здійснення впливу на розвиток економіки держави розробляють та здійснюють регулятивні заходи у різних її сферах: у виробництві, у сфері реалізації, у сфері інвестицій, у держ фінансах, на фін ринку, у грошово-кред сфері. У сукупності ці заходи становлять загальноеконом політику держави, яку умовно можна розділити на 4 складові: структурна політика; політика конкуренції; соціальна політика; кон’юнктурна політика.

Структурна політика передбачає надання держ субсидій або інших стимулів активізації розвитку відносно відсталих чи найбільш перспективних регіонів, галузей або виробництв, секторів та ін.

Політика конкуренції передбачає заходи антимонопольного характеру, спрямовані на забезпечення ринкового ціноутворення, вільного доступу на ринки всім п-вам.

Соц політика спрямована на зменш соц нерівності, що неминуче виникає в умовах ринкової економіки, шляхом часткового перерозподілу доходів між членами суспільства.

Крім названих, можна виділяти й інші складові загальноекон політики, зокрема інвест, науково-технічну, зовнішньоторговельну, стандартизаційну та ін.

Усі названі складові загальноеконом політики мають таку спільну характерну ознаку, як переважно прямий характер впливу на економічні процеси, що забезпечує їм високу оперативність та дієвість.

Кон’юнктурна політика включає сукупність регулятивних заходів щодо впливу на співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках. Завдяки цьому кон’юнктурна політика відрізняється переважно опосередкованим впливом на ек і соц процеси, а результативність цього впливу менш оперативна і дієва. За характером впливу на поведінку економ суб’єктів кон’юнктурна політика не є внутрішньо єдиною. За цією ознакою в ній виділяються: фіскально-бюджетна політика; грошово-кредитна (монетарна) політика; заходи прямого впливу.

Отже, ГКП є елементом кон’юнктурної політики і через неї входить до структури загальноеконом політики держави

Роль монетарної політики визначається тим, що вона є не просто однією зі складових регулятивної с-ми держави, а її ключовим елементом з огляду на результативність впливу на економіку. Застосування монетарних методів дає можливість зберегти ринкову сутність економіки і забезпечити достатню регульованість її державою. У разі проведення відповідної монетарної політики (рестрикції чи експансії) вдається достатньо згладити циклічні коливання, щоб стабілізувати на прийнятому рівні темпи економ зростання, рівень цін та інфляцію. Така стабілізація є необхідною передумовою успішного функціонування всього ринкового механізму.

Завдяки стабілізаційній здатності монетарна політика відіграє надзвичайно важливу роль на переломних стадіях економ циклу — під час виходу з депресії, при гальмуванні економ спаду, запобіганні кризи надвиробництва. Відповідними монетарними заходами ЦБ має можливість активізувати чи сповільнити кожний із цих процесів залежно від завдань загальноеконом політики держави.