- •1.Поняття цб, його роль та призначення в ринковій економіці.
- •2.Необхідність, передумови та шляхи створення цб.
- •3.Статус та основи організації цб
- •4. Основні напрями д-ті цб, їх характеристика.
- •5. Операції цб та їх відображення в балансі.
- •6.Розвиток цб в умовах глобалізації грошових ринків.
- •7. Становлення цб в Україні.
- •8. Правовий статус нбу. Його основні положення
- •9. Функції та операції нбу
- •10.Організаційна структура системи нбу. Основні функціональні підрозділи центрального апарату нбу.
- •11. Керівні органиНбу. Порядок обрання та повноваження Голови нбу
- •12. Кількісний склад, порядок формування та основні повноваження Ради нбу.
- •13. Кількісний склад, порядок формування та основні повноваження Правління нбу
- •14. Економічні засади діяльності нбу. Законодавчі обмеження щодо його д-ті.
- •15 Емісія грошей: суть та, функції, види, характерні особливості на сучасному етапі.
- •16. Роль цб в процесі готівкової та безготівкової емісії грошей. Канали емісії грошей
- •17.Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обігу.
- •20.Прогнозування готівкового грошового обігу установами нбу.
- •21. Економічна суть та призначення кредитів центрального банку.
- •22. Інструменти та основні умови рефінансування банків.
- •23. Механізм рефінансування банків шляхом надання кредиту овернайт.
- •24. Механізм рефінансування банків шляхом проведення тендерів з підтримання їх ліквідності.
- •25. Рефінансування банків через операції репо.
- •27. Депозитні операції нбу, порядок їх здійснення.
- •28. Поняття та види платіжних систем. Роль центрального банку в їх організації та регулюванні.
- •29. Організація міжбанківських розрахунків
- •30 Види міжбанківських розрахунків за способом здійснення, їх характеристика
- •33. Організація та розвиток системи банківського регулювання на сучасному етапі
- •34. Основні напрями та форми регулювання банківської діяльності.
- •35. Економічна суть , мета функції та завдання банківського нагляду
- •43. Суть гкп, її субєкти,обєкти,особливості здійсн.
- •44. Інституційна основа гкп, вимоги до її ключових складових.
- •45. Цільова спрямованість гкп.
- •46. Критерії класифікації гкп. Типи гкп за характером стратегічної мети.
- •47. Типи гкп за спрямованістю та мірою впливу регул заходів на пропозицію грошей.
- •48. Місце і роль гкп в загальній економ політиці держави.
- •49. Поняття та класифікаційна характеристика інструментів гкп.
- •50.Інструменти гкп за характером впливу на грошовий ринок,їх характеристика.
- •51.Політика обов’язкових резервних вимог,суть,напрями використання в сучасних умовах.
- •52.Механізм застосування обов’язкових резервних вимог нбу
- •53.Процентна політика цб
- •54.Політика рефінансування як інструмент грош-кред.Регулювання економіки
- •55.Політика операцій на відкритому ринку
- •56.Суть валютної політики валютного регулювання і контролю.
- •57. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання і контролю
- •58. Інструменти валютної політики
43. Суть гкп, її субєкти,обєкти,особливості здійсн.
ГКП є основною ф-цією сучасних ЦБ через яку реалізується їх ключове завдання, а саме: забезпеч стабільності нац. грош. одиниці країни.
Під ГКП прийнято розуміти комплекс взаємопов’язаних заходів щодо регулювання грошового ринку у всіх його різновидах, які скоординовані на досягнення заздалегідь визначених соц-економ цілей і здійснюються державою через ЦБ країни.
Згідно ЗУ Про НБУ, ГКП – це комплекс заходів в сфері грош обігу і кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грош одиниці Укр через використання визначених засобів і методів.
Суть ГКП зводиться до регулювання економ і соц розвитку держави через механізми зміни пропозиції грошей, попиту на гроші та їх ціни на грош ринку.
Ключовим суб’єктом монетарної політики є держава, яка відповідає за створення в країні найсприятливіших для економ і соц розвитку монетарних умов. При цьому провідна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить ЦБ.
В Укр головним суб’єктом ГКП є НБУ, він є провідником цієї політики та несе персональну відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Крім НБУ, у виробленні ГКП беруть участь Мінфін, Мін. економіки, уряд, ВРУ.Дані органи виконавчої влади визначають основні макроеконом показники, які служать орієнтирами для формування цілей ГКП, зокрема, обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, рівень зайнятості тощо.
Об’єкти монетарної політики можна поділити на: віддалені (кінцеві); наближені (безпосередні) Віддаленими об’єктами є: реальний сектор економіки та соц сфера. Безпосередніми об’єктами виступають ті змінні грош ринку, через які монетарні імпульси здійснюють вплив на віддалені об’єкти. До безпосередніх об’єктів відносять: масу грошей, ціну грошей, валютний курс.
44. Інституційна основа гкп, вимоги до її ключових складових.
Інституційна основа створює те середовище в якому формуються і реалізуються методи та інструменти монетарної політики. Чим це середовище сприятливіше, тим ефективнішою буде дія методів монетарної політики.
Ключовими складовими інституційної основи є банківська с-ма і грошовий ринок.
Банків с-ма повинна відповідати ряду вимог щодо рівня розвитку її інфраструктури та якості функціонування. Основними вимогами є: 1)дворівнева побудова банків с-ми; 2)законодавче та фактичне забезпечення незалежності ЦБ від держ органів виконавчої та законодавчої влади; 3)законодавче закріплення за ЦБ статусу резервної структури банків с-ми; 4)законодавче надання ЦБ статусу кредитора в останній інстанції для банків 2-го рівня та статусу фін агента уряду; 5)широкий розвиток мережі банків 2-го рівня; 6)створення с-ми держ регулювання та нагляду за роботою банків 2-го рівня; 7)забезпечення високого рівня довіри до банків. с-ми загалом через досягнення стабільності кожного окремого банку.
Вимоги, які ставить монетарна політика перед грош. ринком: 1)досягнення високого рівня його структуризації, за якою успішно функціонують усі складові грош. ринку; 2)достатній рівень лібералізації всіх секторів грош. ринку для забезпечення вільного переміщення грошей та вільного доступу на ринки всіх економ суб’єктів, а також формування реального співвідношення попиту і пропозиції в кожному із секторів; 3)вільний доступ всіх комерц банків на будь-який сектор грош. ринку; 4)наявність широких зовнішньо економ зв’язків, забезпечення конвертації нац. валюти, проведення реальної курсової політики.