Тема 10 Тести для самоконтролю

1. Яку категорію ілюструє перелік: відповідний рівень освіти та професійної підготовки, досвід практичної роботи, організаторські здібності, особистісні якості, вік, стан здоров'я?

1. Основні критерії добору кадрів у резерв.

2. Банк даних для кадрового планування.

3. Вторинна адаптація.

4. Причини плинності кадрів.

2. Список кандидатів для участі у виборах та основні відомості про них доводяться до колективу не пізніше як за __________ до виборів:

1. Один тиждень.

2. Три тижні.

3. Два тижні.

4. П'ять днів.

3. Переведення працівника на іншу роботу в організації відбувається:

1. При виникненні нагальності заміни відсутнього працівника.

2. При хворобі працівника.

3. Коли необхідно виконати роботи для недопущення кризового стану.

4. При ліквідації стихійного лиха.

4. Тимчасовим заміщенням вважається виконання службових обов'язків на посаді тимчасово відсутнього працівника у разі:

1. Всі відповіді вірні.

2. Тимчасової непрацездатності.

3. Відпустки.

4. Відрядження.

5. Яке визначення кар'єри є найбільш вичерпним?

1. Це індивідуально усвідомлена позиція та поведінка, пов'язані з трудовим досвідом і діяльністю протягом трудового життя людини.

2. Це безперервне і постійне просування по організаційній ієрархії.

3. Це різні стадії розвитку у професійній діяльності: навчання, наймання на роботу, просування, звільнення.

4. Це межі і швидкість просування працівника на більш високі ступені ієрархії.

Кар'єра — індивідуально усвідомлені позиція й поведінка, пов'язані з трудовим досвідом та діяльністю впродовж трудового життя людини.

6. Трудовий договір, укладений на певний строк, може бути непродовжено за ініціативою адміністрації будь-коли з письмовим попередженням в працівника за:

1. 2 місяці.

2. 12 днів.

3. 1 місяць.

4. 3 місяці.

7. Законодавством передбачено такі види професійного навчання:

1. Підготовка нових працівників, ротація, підвищення кваліфікації.

2. Самоосвіта, перепідготовка, навчання суміжним професіям.

3. Підготовка нових працівників, перепідготовка, навчання суміжним професіям, підвищення кваліфікації.

4. Всі зазначені варіанти.

Система професійного розвитку працівників виробничо-технічного призначення передбачає: підготовку нових працівників безпосередньо на робочих місцях. Ця форма мас оперативний характер, є конкурентною і орієнтована на виконання конкретного трудового процесу; перепідготовку і підготовку за суміжними професіями; підвищення кваліфікації.

Узагальнено методи навчання показано в таблиці.

8. Форми підвищення кваліфікації персоналу є такі:

1. Самоосвіта, профорієнтація, основана на стандартах і програмах.

2. Внутрішня та зовнішня, організована та не організована, професійно орієнтована, основана на стандартах і програмах.

3. Внутрішня та зовнішня, загальна, організована та неорганізована, основана на стандартах ї програмах.

4. Немає вірної відповіді.

9. Кар'єра в управлінні персоналом – це:

1. Поступове просування особи у будь якій сфері діяльності, зміна навичок, кваліфікаційних можливостей тощо.

2. Це просування вперед за вибраним шляхом діяльності, досягнення визнання, слави та збагачення.

3. Послідовне зайняття посад у межах однієї організації.

4. Переміщення працівника на вищі посади через реалізацію потреби у самоствердженні.

10. Існують такі типові моделі ділової кар'єри:

1. "Трамплін", "сходи", "дерево", "перетин шляхів".

2. "Сходи", "спуск", "змія", "павутиння".

3. "Трамплін", "сходи", "змія", "роздоріжжя".

4. "Вертикальна", "горизонтальна", "східчаста", "центральна".

11. Модель ділової кар'єри "змія" передбачає:

1. Тільки горизонтальне переміщення.

2. Тільки вертикальне переміщення.

3. Горизонтально-вертикальне переміщення.

4. Відцентрове переміщення.

12. Кар'єру працівників можна поділити на такі етапи:

1. Початковий, становлення, консолідації, завершення, останній.

2. Становлення, збереження, стабілізації, пенсійний, кінцевий.

3. Попередній, становлення, збереження, завершення, пенсійний.

4. Первинний, вторинний, етап консолідації та пенсійний.

13. Стиль керівництва – це:

1. Філософія та політика впровадження системи управління персоналом.

2. Формування психологічного мікроклімату у групі (колективі).

3. Гнучка поведінка керівника по відношенню до підлеглих.

4. Правила та норми поведінки керівників в організації.

Стиль керівн́ицтва — сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

14. Керівник авторитарного типу:

1. Відрізняється надмірною централізацією влади.

2. Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.

3. Практично не втручається у справи підлеглих.

4. Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

15. Керівник демократичного типу:

1. Відрізняється надмірною централізацією влади.

2. Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.

3. Практично не втручається у справи підлеглих.

4. Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

16. Керівник ліберального типу:

1. Відрізняється надмірною централізацією влади.

2. Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.

3. Практично не втручається у справи підлеглих.

4. Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

17. Ротація та суміщення професій належать до:

1. Внутрішніх джерел набору кадрів.

2. Методів набору з внутрішніх джерел.

3. Методів відбору працівників на вакантні посади.

4. Методів професійного навчання працівників.

Внутрішні джерела – це люди, що працюють в організації. В ряді іноземних країн, на прилад в Японії, при появі вакансії в апараті управління прийнято спочатку оголошувати внутрішній конкурс на заміщення посади кимось із власних співробітників і тільки потім, у випадку негативних результатів, запрошувати до участі у конкурсі спеціалістів із зовні. Вважається, що це покращує моральний клімат в колективі, укріпляє віру співробітників у свою організацію. При роботі з резервом у всіх крупних фірмах існують так звані матриці переміщень, в яких відображено наявне положення кожного керівника, його можливі переміщення та степінь готовності до заняття наступної посади. Методи набору персоналу із внутрішніх джерел дуже різні.

Внутрішній конкурс. служба персоналу може розіслати у всі підрозділи інформацію про відкриті вакансії, оповістити про це працюючих. Внутрішнє джерело набору використовують в трьох випадках:

• при бажанні сформувати мінімальну чисельність персоналу;

• при перерозподілі персоналу;

• при переміщенні персоналу, наприклад звільнення за власним бажанням людини, котра знаходилася на певному щаблі піраміди, компенсується за рахунок підвищення на один щабель персоналу з нижчих рівнів.

Суміщення професій. В цих випадках доцільно використовувати і суміщення професій самими працівниками фірми.

Ротація, тобто переміщення керівників, можливі наступні варіанти:

• підвищення (чи пониження) посади з розширеним (чи зменшенням) кола посадових обов'язків, збільшенням (зменшенням) прав та підвищенням (пониженням) рівня діяльності;

• підвищення рівня кваліфікації, що супроводжується дорученням керівнику більш важких задач, без підвищення посади, але із збільшенням заробітної плати;

• зміна кола задач та обов'язків, що не обумовлена підвищенням кваліфікації, але така, що супроводжується підвищенням посади та збільшенням заробітної плати (ротація).

18. Розвиток персоналу – це:

1. Заходи щодо створення умов для розкриття особистого потенціалу працівника.

2. Система взаємопов'язаних дій, елементами якої є стратегія прогнозування і планування потреби в кадрах; управління кар'єрою, адаптацією, навчанням і тренінгом, формуванням організаційної структури.

3. Індивідуальні чи групові заходи, які проводяться на робочому місці чи спеціалізовано, і орієнтовані на розвиток загальних чи специфічних навичок і вмінь.

4. Немає вірної відповіді.

19. Професійний розвиток співробітників – це: