- •Тема 1. Міжнародне приватне право: поняття, предмет та система.
- •1.1. Поняття, предмет та особливості міжнародного приватного права
- •1.2. Система міжнародного приватного права
- •1.3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права
- •1.4. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права
- •Тема 2. Джерела міжнародного приватного права
- •2.1. Поняття та види джерел міжнародного приватного права
- •2.2. Національне (внутрішнє) законодавство
- •2.3. Судова та арбітражна практика
- •2.4. Міжнародний звичай
- •2.5. Міжнародні договори
- •Тема 3: Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві: колізійний і матеріально-правовий методи
- •3.1. Методи регулювання в міжнародному приватному праві: поняття і види
- •3.2. Колізійний метод регулювання в міжнародному приватному праві: природа, способи застосування, особливості
- •3.3. Загальна характеристика, структураі види колізійних норм
- •3.4. Типи калізійних прив'язок (формуд прикріплення)
- •3.5. Тлумачення і процес застосування колізійних норм
- •3.6. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми
- •Тема 4. Субєкти міжнародного приватного права.
- •4.1. Поняття і види субєктів міжнародного приватного права
- •4.2. Правовий статус фізичної особи як субєкта міжнародного приватного права
- •4.3. Іноземні громадяни, які постійно промивають у державі перебування, їх правове становище у міжнародному приватному праві
- •4.4. Тимчасово прибулі іноземці, їх правове становище в міжнародному приватному праві
- •4.5. Правове становище біженців в міжнародному приватному праві
- •4.6. Правовий статус юридичної особи як субєкта міжнародного приватного права
- •4.7. Специфічні види юридичних осіб як субєктів міжнародного приватного права
- •4.8. Держава як суб'єкт міжнародного приватного права
- •Тема 5: Договірні відносини в міжнародному приватному праві
- •5.1. Поняття та види міжнародних контрактів, як різновиду договірних відносин в міжнародному приватному праві
- •5.2. Конвенція оон 1980 р. «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»: загальна характеристика і сфера застосування
- •5.3. Особливості та види договорів у сфері міжнародних перевезень
- •5.4. Особливості та види договорів у сфері міжнародного фінансування та розрахунків
- •5.5. Загальна характеристика та особливосі міжнародний переказ коштів та їх вплив на розвиток міжнародного приватного права
- •5.6. Міжнарояиий акредитив його роль в міжнародному приватному праві
- •5.7. Розрахунки із застосуванням векселів і розрахункових чеків в сіжнародному приватному праві
- •Тема 6: Міжнародне сімейне право та міжнародне приватне право
- •6.1. Поняття шлюбу, умови його укладання та розірвання шлюбу в національному та міжнародному законодавстві
- •6.2. Особисті немайнові права та майнові відносини подружжя за національним та міжнародним законодавством
- •6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним та особливості припинення шлюбу
- •6.4. Правовідносини, які виникають з опіки та піклування в міжнародному приватному праві
- •6.5. Основні колізійні питання, пов'язані зі спадкуванням
- •6.6. Правове регулювання спадковий відносин в міжнародному приватному праві
6.5. Основні колізійні питання, пов'язані зі спадкуванням
У межах будь-якого правопорядку природним явищем є смерть фізичних осіб, яка припиняє правоздатність людини і відкриває спадщину.
При виникненні спадкових правовідносин в міжнародному приватному праві виникає ряд колізійних питань, які в кожній країні регламентуються виходячи з внутрішнього законодавства, такими питаннями є:
1. склад спадщини – спадкування виступає правонаступництвом у зв'язку зі смертю фізичної особи.
У багатьох країнах під об'єктом спадкування є все майно, що залишилось після померлого.
Ст. 1218 ЦКУ під спадщиною розуміє усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Окрім того ЦКУ регламентує ряд обєктів, які не входять до спадщини, а саме:
1. особисті немайнові права;
2. право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3. право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров'я;
4. права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5. права та обов'язки особи як кредитора або боржника, якщо вони є нерозривно пов'язаними з особою спадкодавця і у зв'язку з цим не можуть бути виконані іншою особою.
В англо-американському праві при розгляді питання про склад спадщини має місце інститут так званих «перших грошей». У США це право на перші долари, за яким один з подружжя, що пережив іншого, успадковує все майно померлого, якщо воно не перебільшує фіксованої вартості, розмір якої коливається від 2 тис. дол. у штаті Нью-Йорк до 100 тис. дол. в Південній Дакоті, а інші спадкоємці залучаються до спадщини тоді, коли спадщина за вартістю перебільшує встановлені відповідним правом суми.
2. правовий режим майна у складі спадщини – у складі спадщини виокремлюють рухоме та нерухоме майно з різним режимом спадкування:
- нерухомість підкоряється закону місця її знаходження;
- рухоме майно підпорядковується особистому закону спадкодавця (Франція, Бельгія, Англія, США, КНР);
- єдності всіх компонентів, що складають спадщину, і до неї в цілому застосовується або закон громадянства спадкодавця, або закон місця його останнього проживання (Австрія, Греція, Італія, Португалія, Японія).
3. форма спадкового розпорядження є два види спадкового розпорядження:
1. спадкування за законом;
2. спадкування за заповітом.
Дані види форм спадкування у різних правових системах використовуються:
- одночасно;
- окремо (або спадкування за законом, або за заповітом);
- альтернативно (за вибором спадкодавця).
3. спадковий договір (застосовується у ряді країн, в тому числі і в Україні). Дані договори відрізняються один від одного залежно від виконавця даного договору. Так, відповідно до ст. 1302 ЦКУ, за спадковим договором одна сторона (набувач) зобовязується виконати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його сметрі набуває право власності на майно відчужувача.
4. форма заповіту. Заповітом у міжнародному приватному праві є волевиявлення спадкодавця, спрямоване на визначення юридичної долі його майна після смерті, що складене у формі, яка приписана законом.
Отже, заповіт є односторонньою, цивільно-правовою угодою, до форми якої у різних державах висуваються різні вимоги, а саме:
- нотаріально посвідчена письмова форма спадкового розпорядження;
- олографічна форма – власноручно складений заповіт вважається справжнім волевиявленням спадкодавця, яке не потребує ніякого посвідчення (Нідерланди);
- у формі публічного акта (Франція).
5. визначення спадкоємців, дане питання є одним найскладнішим у спадкуванні, тому що в різних правових системах по-різному вирішуються питання про коло родичів, які мають право брати участь в спадкуванні. Не існує єдності й у питанні про те, чи входить до цього кола той із подружжя, що пережив покійного, чи він виокремлюється з цього кола, отримуючи спеціальний статус.