20. Місце аудиту в с-мі екон. Контролю

Контроль – це с-ма спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, виявлення відхилень у процесі виконання цих рішень. Екон. контроль зд-ся на макро-, міді- та макрорівнях. Контроль, який здь власники п-в, називається вн.господарським. За періодичністю контроль поділяють на попередній, ретроспективний та оперативний. Попередній зд-ть перед виконанням госп. оп-ї, ретроспективний - після її завершення, оперативний зд-ся у процесі виконання госп. оп-й. До організаційних видів контролю належать: державний, муніципальний, незалежний(аудиторський), контроль власника. Незалежний (аудиторський) контроль зд-ть незалежні аудитори або ауд. фірми з метою підтвердження достовірності фін. звітності. Вн.господарський контроль зд-є власник п-ва через апарат управління. Муніципальні органи управління переважно викор-ть з метою контролю такі форми як тематична перевірка, слідство ревізія. Контроль власника проводять міністерства, відомства, органи держ. управління. Основними формами екон. контролю є аудит (внутрішній і зовнішній), ревізія, слідство, тематична перевірка, експертиза, службове розслідування.

21. Ауд. Звіти та їх склад

Ауд. звіт – це головний док-т що містить думку аудитора про об’єкти дослідження та ін. інф-цію яку він повинен надати клієнту. Він склад-ся за підсумками проведеної ауд. перевірки. Ауд. звіт містить відомості про стан обліку, вн. контролю, достатність і достовірність фін. звітності. Оскільки спектр ауд. послуг є досить широким, то і ауд. звітність є різною за назвою, змістом та стр-рою. Ауд. звіт містить ауд. висновок, акт ауд. перевірки.

Ауд. висновок - це офіційний док-т, що склад-ся за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фін. звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам б/о. Цей док-т склад-ся за стандартною формою і регламентується МСА 700 «Ауд. висновок про фін. звітність». Якщо аудитори надавали супутні послуги (наприклад тематична перевірка, аудит дотримання договірних відносин), то після їх завершення склад-ся ауд. висновок спеціального призначення. Його зміст та структура визначено в МСА 800 «Ауд. висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення». Після закінчення аудиту, крім ауд. висновків, власникам п-ва подається акт виконаних робіт складений за довільною формою.

22. Аудит статутного капіталу

Статутний капітал — це сукупність в грошовому еквіваленті внесків засновників в майно при створенні п-тва для забезпечення його діяльності в розмірах, визначеними засновницькими док-тами. Метою аудиту стат.капіталу є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та викор-ня стат. капіталу, повноти і своєчасності відображення інф-ції в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку стат. капіталу відповідно до установчих док-тів та облікової політики, достовірності відображення стат. капіталу у звітності п-тва. Осн. завданнями аудиту стат. капіталу є: - перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу, встановлення законності й правильності їх формування ; - встановлення повноти формування стат. капіталу, відповідності фактичних внесків учасників умовам установчих док-тів, дотримання строків внесення часток до стат. капіталу; - перевірка стабільності величини стат. капіталу, його відповідності розміру, визначеними установчими документами.

Джерелами інф-ції для аудиту операцій зі стат. капіталом є: 1) наказ про облікову політику п-тва; 2) док-ти, що підтверджують право власності на майно, що вноситься як внесок до стат. капіталу: свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо; 3) організаційні док-ти: свідоцтво про держ. реєстрацію, накази та розпорядження, протоколи про результати закритого перепису, про підсумки торгів, зборів засновників, акціонерів, довідки про прийняття на облік в податковому органі, про реєстрацію в органах статистики та відповідних відділеннях позабюджетних фондів; 4) первинні док-ти з обліку стат. капіталу (статут, установчий договір, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо); 5) облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку власного капіталу (журнал 7); 6) акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю; 7) звітність (Баланс, Звіт про власний капітал).