10.Ауд. Ризик та методика його визначення.

Аудиторський ризик-це ризик того, що аудиторський висновок про достовірність фін. звітності може бути помилковим. Аудитор ризик є наслідком 2 чинників: ризику того, що можуть мати місце суттєві помилки, а також ризику того, що їх не буде виявлено. Виділяють такі ризики: *властивий ризик (ВР)-реєстри б/о і фін звітність містять недостовірну інформацію; ризик контролю (РК)- система вн контролю клієнта не може вчасно запобігти помилок або знайти їх в обліку і звітності; *ризик не виявлення (РН) - залежить від аудитора, помилка в обліку і звітності не буде виявлена аудитором під час перевірки.

Модель аудиторського ризику (АР): АР=ВР×РК×РН

11.Аналітичні процедури (ап) в аудиті

АП – це аналіз суттєвих показників і тенденцій, включаючи підсумкове дослідження взаємодій і взаємозв’язків невідповідних іншим формам і прогнозним значенням. Вони застос-ся при плануванні аудиту, як процедури при перевірці по суті, при провед загального огляду звітності. АП включають розгляд суб’єкта порівняно із зістав ін форм за попередній період, очікуваними результатами та аналогічною інформацією в галузі. Ступінь довіри аудитора до результатів АП залежить від: суттєвості статті, що перевіряється, обсягу інших проведених процедур; точності прогнозування очікуваних результатів аналітичних процедур, величини ризику системи контролю і невід’ємного ризику. Аудитор має проаналізувати отриману інформацію і провести дослідження знайдених значних змін.

12. Управління ауд. Д-стю в Україні

Управлінням займається Аудиторська палата України, яка в свою чергу: 1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; 2) затверджує стандарти аудиту; 3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; 4) веде Реєстр; 5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; 6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; 7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; 8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. Щорічно Аудиторська палата України отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи, здійснює їх аналіз та подає до Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.

13. Історія розвитку аудиту

Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників,держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором. Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Становлення ауд. перевірки у сучасному розумінні цього поняття припадає на поч. ХІХст. І пов’язане з Великою Британією. Тоді почалась швидко розвиватися ринкова економіка, що супроводжувалося масовим розоренням людей, які довірливо сприймали рекламу, яка обіцяла великі дивіденди. Тоді у Шотландії було створ групу бухгалтерів які перевіряли всі звіти. У 1862р. у Великій Британії виходить серія законів, згідно з якими під-ва забовяз запрошувати аудиторську перевірку не менше 1разу на рік. Потім ціж закони були запроваджені у Франції-1867р., США-1896р., Німеччині-1931р. У 1976р. було створено Міжнародну Федерацію Бухгалтерів яка здійснювала контроль за аудиторською діяльністю. Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання.