34. Планування аудиту

Планування-це процес зд-ня рішень ауд. стратегії(МСА 300”Планування”). Воно зд-ся на поч.стадії ауд.перевірки і його метою є надання аудиторами під-вам ефективних ауд. послуг у встановлений договором термін. Вимоги до процесу планування: вивчення бізнесу клієнта; набуття знань про облікову сис-му клієнта, оцінка ризику суттєвості, визнач очікуваного рівня довіри до вн контролю суб’єкта перевірки. Види планування: *планув-ня ауд. дія-сті як одного з видів бізнесу; *план аудиту й ін. видів послуг як конкретне виконання робіт для того чи ін. суб’єкта госп дія-сті. Планув поділ на: стратегічне і поточне (планув ауд. дія-сті), оперативне (план аудиту і ін. послуг). Етапи: *визначення мети і завдання аудиту; *оцінка існуючого середовища суб’єкта перевірки; *вибір стратегії та її реалізація; *складання заг-го плану аудиту; *визначення процедур для кожного етапу процесу ауд.перевірки; *розробка програми аудиту; коригування заг-го плану і програми аудиту.

35. Зміст і хар-ка МСА.

Нормативи аудиту формують єдині основні вимоги до якості та надійності аудиту і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо рез-тів ауд. перевірки при їх дотриманні. Ауд. стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникати між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують: - високу якість ауд. перевірок; - впровадження в ауд. практиці нових наукових досліджень; - допомагають користувачам зрозуміти процес ауд. перевірки; - створюють громадський імідж професії; - допомагають аудитору вести переговори з клієнтом; - забезпечують зв'язок окремих елементів ауд. процесу. У 70-х роках Комітет міжнародної аудиторської практики розробив і випустив стандарти аудиту в двох серіях: - МСА; - МНА/СР. МСА мали 33 стандарти, розділені на 4 групи: загальні (4), робочі (23), стандарти звітності (4), стандарти супутніх аудиту послуг (2). Сучасні МСА поділені на 10 тематичних груп:1. Вступні примітки. 2. Відповідальність. 3. Планування. 4. Вн. контроль. 5. Ауд. доказ. 6. Викор-ня роботи інших осіб. 7. Ауд.висновки і звіти. 8. Спеціалізовані сфери. 9. Супутні послуги. 10. Положення з міжнародної аудиторської практики. Стандарти перших семи підгруп належать до групи робочих стандартів, а інші стосуються аудиту спеціальних ауд. завдань, супутніх послуг і положень між нар. ауд. практики. МСА застосовуються незалежно від того, чи аудит є незалежним дослідженням фін. інф-ції прибуткового або збиткового п-ва. Не має значення специфіка ор-ції і правової власності п-ва, його розміри. У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту.

36. Ауд. Ризик та методика його визначення.

Аудиторський ризик-це ризик того, що аудиторський висновок про достовірність фін. звітності може бути помилковим. Аудитор ризик є наслідком 2 чинників: ризику того, що можуть мати місце суттєві помилки, а також ризику того, що їх не буде виявлено. Виділяють такі ризики: *властивий ризик (ВР)-реєстри б/о і фін звітність містять недостовірну інформацію; ризик контролю (РК)- система вн контролю клієнта не може вчасно запобігти помилок або знайти їх в обліку і звітності; *ризик не виявлення (РН) - залежить від аудитора, помилка в обліку і звітності не буде виявлена аудитором під час перевірки.

Модель аудиторського ризику (АР): АР=ВР×РК×РН