1.1.2.6. Африка

Тоді як економічне значення у світовому масштабі країн азіатсько-тихоокеанського реґіону завдяки чіткій експортній орієнтації останнім часом суттєво зросло, Африка залишається єдиним реґіоном світу, де експорт зростає повільніше, ніж валовий національний продукт. У результаті цього частка африканських держав, якщо порівняти показники 1980 і 2001 р., у світовому експорті зменшилась від 5,9 до 2,4%, а у світовому імпорті – від 4,7 до 2,2% [37]. Привабливість вказаних країн для іноземних інвесторів також незначна. Виняток становлять лише Марокко, Туніс, Мадагаскар і Південна Африка, де європейські підприємства мають дочірні підприємства текстильної та легкої промисловості або виробляють трудомісткі товари на підприємствах цих країн за ліцензією.

Поряд зі складними кліматичними умовами, демографічним вибухом і високим рівнем неграмотності населення в цьому реґіоні також простежується політична нестабільність, загострення етнічних конфліктів і витрачання значних коштів на військо порівняно з внутрішнім національним продуктом.

До того ж, більшість африканських держав внаслідок тривалої колоніалізації економічно залежать від експорту в промислово розвинуті країни. Однак експортний потенціал є однобічним і складається із сировини та первинних товарів, таких як кава, какао, чай, тютюн, цукор, риба, деревина, мідь, нафта, боксити, алюміній тощо. З огляду на це економіки африканських країн дуже чутливі до коливання світових цін на названі товари зокрема, до 2005 р. прогнозують знову зниження цін на сировину.

1.1.3. Глобалізація економіки. Причини і наслідки глобалізації. Вплив глобалізації на міжнародну підприємницьку діяльність

Термін «глобалізація» викликає на сучасному етапі економічну і політичну дискусії, він рідко точно визначається, оскільки обмежується лише позитивним або негативним економічним впливом. Глобалізація включає в себе поряд з економічним ще ряд інших аспектів, які впливають один на одного і по-різному визначають міжнародну підприємницьку діяльність.

У спрощеному вигляді можна визначити наступні аспекти глобалізації [1, P. 177; 12, P. 92; 8, P. 33]:

• технологічний аспект: глобалізація була зумовлена рядом революційних винаходів у галузі мікроелектроніки, оптичної електроніки і телекомунікацій. Це привело до значного зменшення комунікаційних витрат і дало змогу спілкуватись через Інтернет у режимі реального часу. Одночасно прогрес у галузі транспортної техніки призвів до того, що посилилась мобільність людей і товарів. Цей розвиток дає змогу будь-якого місця на планеті досягти за найкоротший проміжок часу, таким чином зменшуючи відстань між країнами.

• культурний аспект: зумовлена технологічним розвитком мобільність інформації, людей і товарів у світовому масштабі, культурні традиційні і соціальні умови будуть змінюватись такими, які менше визначаються національними кордонами, а більше віком, стилем життя, доходом або професією [9]. Цей процес приведе меншою мірою до розвитку світової культури і «cross-border civilization» [21, P. 28], а значно більше до поширення у світовому масштабі пануючих в індустріальних країнах Заходу культурних цінностей.

• економічний аспект: технологічний і культурний розвиток супроводжується дерегуляцією ринків капіталів і товарів, відкриттям для зовнішньої торгівлі великої кількості до тепер закритих для міжнародного підприємництва держав і лібералізацією світової торгівлі у рамках ГАТТ. Зумовлюючи таким чином «конвергентність ринків» [38], підприємствам стає легше реалізувати переваги масового виробництва. Результатом цього є постійне зростання міжнародної діяльності підприємств, переплетення і взаємна залежність народних господарств.

• політичний аспект: зростаюча міжнародна мобільність підприємств і їхніх можливостей загрожують урядам приймаючих країн розміщенням своєї діяльності в інших країнах, де наявні сприятливіші умови для діяльності, загострює конкуренцію між державами і обмежує їхній суверенітет. До того ж, міжнародним підприємствам вдається значно зменшити розмір сплати податків, оскільки вони мають змогу змінити місце діяльності, проводити місцевий арбітраж і здійснювати трансфертне ціноутворення. Таким чином, держави дедалі менше можуть виконувати свої зростаючі соціальні завдання. Це також стосується торгівлі наркотиками і зброєю та зростання міжнародної злочинності. Хоча нині здійснено багато спроб заповнити цей політичний вакуум шляхом розвитку транснаціональних структур й інститутцій, але через різне становище й інтереси окремих держав, успіх у цьому напрямку незначний.

• соціальний аспект: зовсім по-іншому трактується питання, чи веде глобалізація до зближення чи більшого розриву у рівнях життя і доходів в індустріальних країнах, з одного боку, і країнах, що розвиваються, з іншого. Так, одне з OECD-досліджень (Organization for Economic Cooperation and Development) [20] підтверджує, що валовий внутрішній продукт OECD – країн за подальшої лібералізації світового господарства збільшиться до 2020 р. на 80%, а в інших країнах – на 270%. За іншими дослідженнями вважають, що глобалізація – це гра з нульовим результатом, під час якої зростання добробуту в розвинутих країнах спричиняє його спад для менш розвинутих країн [33]. Тому Папп [22, P. 189] оцінює, що співвідношення між валовим внутрішнім продуктом у промислово розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, в 1850 р. становило 2:1, у 1950 р. – 10 : 1, у 1960 р. – 15 : 1, у 2000 р. – 30:1. Незаперечним є все-таки той факт, що глобалізація посилює відмінність соціального рівня індустріальних країн і країн, що розвиваються.

• екологічний аспект: такі екологічні проблеми, як глобальне потепління, забруднення повітря і води, озонова діра, знищення лісів кислотними дощами, мають глобальні причини і наслідки, які можна побороти лише допомогою спільних зусиль усіх країн світу. Дуже гостро постали ці проблеми після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Короткий огляд різних аспектів глобалізації дає змогу зрозуміти, що таким чином значно збільшуються економічні шанси і ризики підприємництва. Тоді як підприємства, які давно займалися діяльністю у міжнародних масштабах, відмічають зростання прибутків і курсів акцій, діяльність підприємств, які й далі працюють на національному рівні, перебуває під загрозою.

З точки зору підприємництва, глобалізація веде, насамперед, до інтенсифікації та розширення конкуренції. В багатьох сферах стикаються із серйозними конкурентами, постачальниками і споживачами, які значно обмежують витрати і вимагають розширення діяльності до світових масштабів. «Нема жодної галузі промисловості, яка була би поза впливом глобального змагання… Навіть у галузях промисловості, орієнтованих на внутрішній ринок, глобальне змагання можливе» [8, P. 8 f].

У межах політики вибору місця розташування глобалізація прискорює міжнародну конфігурацію процесу створення нової вартості, тому що лише так можуть бути використані порівняльні переваги окремої країни. Географічне розсіювання процесу створення нової вартості приводить до того, що дедалі більша частина міжнародної торгівлі здійснюється в межах підприємств, і значення intra-firm trade зростає порівняно з intra-industry trade. Одночасно зменшується частка створеної в межах країни вартості так, що вислів «made in» замінюють на «made by».

«Наведемо приклад. «Якщо американець купує Pontiac Le Mans від «General Motors», він несвідомо бере участь у міжнародній трансакції. З 10 000 дол., які він сплачує «General Motors», приблизно 3 000 дол. йдуть за монтажні роботи у Південну Корею, 1750 дол. за високотехнологічні компоненти (мотор, електроніка, механізми) – в Японію, 750 доларів за стиль і конструкції – в Німеччину, 400 доларів за різноманітні невеликі компоненти на – Тайвань, у Сінгапур і Японію, 250 дол. за рекламу і маркетинг – у Велику Британію і близько 50 дол. за обробку даних – в Ірландію і Барбадос. Решта, менш ніж 4000 дол. йдуть до ринкових стратегів у м. Детройті, юристів і банкірів у м. Нью-Йорку, лобістів у м. Вашингтоні, службовців з пенсійного страхування і страхування по хворобі у всьому світі, до акціонерів «General Motors» [30, P. 128].

Поряд із використанням національних відмінностей, завдяки географічному розсіюванню процесу створення нової вартості, існує ще одна особливість глобалізації у реалізації рентабельності залежно від розміру підприємства (economies of scale) і переваг об’єднань (economies of scope). Подібність різних ринків полегшує стандар­тизацію товарів у світовому масштабі та сприяє розвитку світових ринків. Як результат, зростання кількості ТНК, чий оборот перевищує внутрішній валовий продукт багатьох країн.

Глобалізація впливає не лише на великі підприємтва, й на малі та середні. Зростаюча кількість «micro multinationals» [28, P. 14], пов’язаних стратегічними альянсами й іншими кооперативними формами підприємництва, зробило можливим підвищення їхньої ринкової частки завдяки перевагам спеціалізації та гнучкості порівняно з великими і традиційними, орієнтованими на національний ринок підприємствами, малими і середніми підприємствами. Тому міжнародна спрямованість підприємницької політики перетворюється із винятку в правило і переходить від стратегічної опції до головної передумови успіху багатьох підприємств.