Функції мови:

• Функція – це вираз, прояв залежності між взаємозамінними величинами.

• Світоглядна функція – дозволяє сформулювати цілісну картину світу, виражає ставлення людини до світу та орієнтує її в духовно-практичній сфері.

• Методологічна функція – виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною.

• Інтегративна функція(синтетична) – (інтеграція – взаємодія) – дозволяє сформулювати взаємозалежність між різними галузями знань.

• Пізнавальна, або гносеологічна – спрямована на виявлення пізнавальних можливостей людини, на пізнання світу, і вірогідності(достовірності) знання.

• Осмислююча функція – пов’язана з розумінням через критику відношення до дійсності.

• Розуміюча функція – дозволяє людини чітко уяснити свої можливості в пізнанні соціальної дійсності.

• Пояснювальна функція – покликана пояснити соціальне буття і сприяти його матеріальній і духовній зміні.

• Евристична – спонукає до збільшення наукових знань, шукає шляхи до нових відкриттів.

• Аксіологічна – дає можливість визначити загальнолюдські цінності, моральні принципи, гуманістичні ідеали і вказує на відносний їх існування.

• Креативна – вияснюють зовнішнє відображення внутрішнього стану душі людини.

Філософія і світогляд

Поняття світогляду

Світогляд є більш ширшим поняттям, ніж філософія. Починає формуватися в дитячому віці через казкове сприйняття дійсності. Світогляд розглядається як аура певних уявлень. Всі уявлення, чуттєві форми, сприйняття, світовідчуття, моральні цінності та ідеали інтегруються у світогляд, коли вони виступають як форма суспільної самосвідомості людини. Світогляд – це форма суспільної самосвідомості людини через яку суб’єкт світогляду сприймає, осмислює, оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності. Визначає і переживає своє місце в світі, призначення і долю в ньому. Світогляд – спільне і обов’язкове для всіх моральне уявлення(Гегель). Світогляд – система поглядів на світ. Активне самовизначення людини в світі, яка шукає шляхи від ідеї до дії(Кант).Світогляд є духовно-практичним способом освоєння світу. Формуючись разом із свідомістю на основі практики суспільного життя світогляд реалізує потреби і цілі практичного світу в духовне, виступаючи як його духовно-практичне освоєння, в якому подолання чужості світу, його невідповідності людині реалізується шляхом створення образів справді людського світу, де втілюються ідеали краси, істини, і добра. Отже, світогляд – це духовно-практичне утворення засноване на співвіднесенні наявного, сущого, та уявного, бажаного, належного, синтезу досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали.

Структура світогляду

Компонентна структура – якщо розглядати з точки зору зміни його змісту в процесі практичного освоєння світу і його теоретичного усвідомлення, то основними структурними компонентами постають: погляди, уявлення, знання, оцінка знань, переконання, віра, та ідеал.

Рівнева структура. За ступенем самосвідомості та формами відображення у світогляді відокремлюють: 1)буденний рівень – це сукупність поглядів, уявлень, переконань про навколишній світ, що формується в процесі щоденної життєдіяльності кожного з нас через почуття, настрої, емоції; 2)теоретичний рівень – філософія, наука – це системне бачення людиною свого взаємовідношення зі світом на основі знання, пояснення, і передбачення.

За носієм у світогляді виокремлюють: індивідуальний рівень, груповий, масовий. За механізмами формування уявлень виокремлюють:

1. Світовідчуття – формується на основі досвіду

2. Світосприйняття – на основі цінностей, утворює ідеали і переконання людини.

3. Світорозуміння - формується на основі знання.

4. Виокремлюють ще світобачення – формується на основі принципів, догматизм, скептицизм, манізм(світ розглядається як прояв єдиного начала), плюралізм (все існуюче складається з декількох духовних сутностей).

5. Світоспоглядання - формується на основі мети, цілі, які усвідомлюються через основні форми діяльності. (нужда – потреба – інтереси - мета - засоби - результати – наслідки.)

Пізнавальне відношення людина-світ – світогляд охоплює найбільш загальні знання про цей світ, це знання повинно відповідати дійсності, бути істинним.