Методи:

1. діалектика – це філософський метод, який визнає єдність протилежностей, розглядає поняття та предмети розвитку. Це метод філософського дослідження при якому речі, явища розглядаються гнучко, критично, послідовно з урахуванням їх внутрішніх протиріч, змін, розвитку, причин і наслідків. Діалектика як метод реалізує себе через принципи, закони і категорії.

   1. Принципи

      1. Принцип єдності об’єктивного у суб’єктивному

      2. Всезагального зв’язку

      3. Розвитку

      4. Сходження від абстрактного до конкретного і навпаки

      5. Єдності єдності історичного і логічного

2. Метафізика – це метод філософського дослідження при якому об’єкти розглядаються відокремлено, як самі по собі, тобто виключається взаємопов’язаність предметів, статична, відокремлена, однозначна. Різниця між діалектичним і метафізичним методом пізнання:

   1. Стосується розуміння між старим і новим. Метафізика як концепція розвитку і метод пізнання зазначає, що старе повністю відкидається новим, оскільки вони є протилежностями, котрі виключають один одного. Діалектика зазначає, що розвиток включає в себе і старе і нове.

   2. Виявляється в розумінні джерела розвитку, руху, зміни. Метафізика наголошує, що джерелом руху є першопоштовх. Діалектика джерелом руху і розвитку вбачає у внутрішньому протиреччі речей і явищ, саморусі матерії через всі суперечності.

   3. Розуміння спрямованості розвитку. Для діалектики – розвиток не по колу, не по прямій(як в метафізиці), а як по спіралі.

   4. Стиль мислення, усвідомлення дійсності. Діалектика намагається вивчити та охопити всі сторони предмета, всі його зв’язки. Щоб справді знати його необхідно брати предмет в його розвитку, саморусі, зміні. Для метафізики характерно однобічність, закостенілість, негнучкість, статичність самого предмета.

   5. Неоднозначний підхід в розумінні суті істинного знання. Діалектика виходить з того, що істинне знання предмета досягається через суперечливий синтез його протилежних визначень. Для метафізики істинні знання обмежуються принципом «або, або, або те, або інше».

   6. Суть пізнання. Метафізика – пізнання як результат. Діалектика – як процес.

   7. Картина світу. Метафізики – тяжіє до побудови однозначної, статичної картини світу; намагається подати завершену і незмінну світоглядну систему. Для діалектики це є недостатнім та неприйнятним.

3. Феноменологія – некласичний метод пізнання. Феноменологія особливу увагу надає в пізнанню перетворенню свідомості, перетворенню дійсності. З’ясовує смислові структури та зв’язки свідомості, яка споглядає та пізнає об’єкти в процесі пізнання. Свідомість розглядається як потік переживань, в якому різні акти змінюють і зумовлюють один одного. Наприклад, пригадування, фантазування, вірування, міркування, мріяння. В процесі пізнання предмети констедиюються або розбудовуються свідомістю. Феноменологія розглядає свідомість як унікальне неповторне явище. Свідомість дозволяє не тільки бачити та відображати дійсність, а й бачити в дійсності те, що людині потрібно, тобто діяти інтенсіонально. Метод застовується в естетиці, етикі, філософії культури і т.д.

4. герменевтика - філософський метод осмислення дійсності через розуміння, тлумачення, інтерпретацію текста. Осмислення навколишнього світу і схоплення буття можливе в аспекті розуміння. Існувати означає бути зрозумілим. Розуміння постає як процес здобуття або відновлення смислу текстом. Прагнучи зрозуміти текст ми осягаємо чужу індивідуальність, досліджуючи феномен розуміння в граматичному та психологічному аспекті. Герменевтика розуміє і витлумачує будь-який текст в залежності від контексту культури, в якій він існував і від культури суб’єкта, який здійснює інтерпретацію.

5. Психоаналіз - метод філософії та психотерапії, в основі якого лежить визнання домінуючої ролі в позасвідомому житті людини. Теорія психоаналізу була розроблена Фрейдом в 20х роках 20го ст.

6. Лінгвістичний аналіз - це напрям сучасної аналітичної філософії, який вважає головним завданням аналіз буденної мови. Також завданням лінгвістичного аналізу філософії є виявлення уявного характеру філософських проблем і джерел їх виявлення, виникнення в мовній практиці, очищення мови від філософської двозначності. Відмовляючись від аналізу змісту умовних виразів можна простіше сконструювати світ.

7. Принцип історизму - принцип наукового пізнання, згідно з яким процеси дійсності мають розглядатися в їхньому закономірному історичному розвитку, в тісному зв’язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування. Суть виводиться через певні положення: 1)розгляд певного явища в аспекті ретроспективності, схоплення його сутності, зворотньому аналізу; 2)розгляд передумов виникнення даного явища; 3)розгляд даного явища з точки зору його розвитку як закономірного процесу; 4)виділення в розвитку явища певних етапів, з’ясування їх особливостей та відмінностей; 5) визначення напрямку розвитку явищу, його характеру; 6) чи дане явище має майбутнє в розвитку системи; 7)діалектичний взяємозв’язок даного явища з іншими явищами, предметами, процесами. Дістав використання в філософії науки, сучасній герменевтиці, історіографії, антропології.