1.Аналіз активів і пасивів підприємства

Баланс складається з двох розділів – Активи й Пасиви.

Активи – ресурси, контрольовані в результаті минулих подій, використання яких призведе до економічних вигод у майбутньому. Напрямки використання коштів.

В активі балансу статті розміщено залежно від ступеня їх ліквідності (швидкості перетворення на готівку). За цією ознакою розрізняють активи іммобілізовані (статті розділу I активу балансу) та мобільні (статті розділів II і III активу балансу).

Розділи активу балансу:

1.Необоротні активи

2.Оборотні активи

3.Витрати майбутніх періодів

4.Необоротні активи та групи вибуття

Пасиви – вартісний вираз права власності юридичних чи фізичних осіб на майно (активи) підприємства. Джерела формування коштів.

Склад пасивів:

1.Власний капітал

2.Забезпечення наступних виплат і платежів

3. Поточні зобов’язання

4.Доходи майбутніх періодів

Аналіз проводиться:

1. Аналіз динаміки (горизонтальний) – зміна по статтях, абсолютний приріст

2. Аналіз структури (вертикальний) – частка кожного розділу в загальному підсумку активів (пасивів)

Від того, які асигнування вкладено в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та у сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Правильна фінансова політика допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

1.Аналіз трендів (порівняння звітного періоду з базисним, визначення найкращого аба найгіршого показника між роками)

2.Коефіцієнтний аналіз (ліквідність, рентабельність, фінансова стійкість, ділова активність)

+Для Активу: Для аналізу активи поділяються на оборотні і необоротні

Аналіз необоротних активів Після загального аналізу активів підприємства досліджують основний капітал, склад, структуру, знос

Аналіз оборотних активів аналіз змін поточних активів балансу як найбільш мобільної частини капіталу. Насамперед оцінюються зміни в наявності та структурі оборотного капіталу за найважливішими його складовими.

+Для Пасиву:

Оцінювання складу та структури джерел фінансових ресурсів

У зв’язку із цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасиву балансу

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками:

• коефіцієнтом фінансової незалежності К_фн, який розраховується як відношення власного капіталу (ВК) до загального капіталу (валюти балансу, ВБ) * 100%

• коефіцієнтом фінансової залежності (К_фз), який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти балансу) * 100%

• коефіцієнтом фінансового ризику (К_фр, плече фінансового важеля), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного * 100%

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Аналіз джерел власних коштів Під час подальшого аналізу необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу, з’ясувати причини змін окремих їхніх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період.

Аналіз джерел позикових коштів Окремо розглядаються динаміка і структура позикових коштів,

Аналіз кредиторської заборгованості Доцільно окремо вивчати наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості, частоту і причини створення простроченої кредиторської заборгованості. Особлива увага має приділятися даті виникнення кредиторської заборгованості, термінам її погашення, часу прострочення повернення боргу, причинам її виникнення.

2.Види фінансового аналізу: повний, тематичний, попередній, поточний, ретроспективний.

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості і забезпечення ефективного розвитку.

Обєкт ФА – підприємство, суб’єкти – фінансові аналітики.

ФА – це спосіб накопичення, трансформації та використання інформації фінансового характеру, який необхідний для того, щоб: 1) оцінити поточний та переспективний фін стан п-ва; 2) оцінити можливості і доцільні темпи розвитку п-ва з позиції їх фінансового забезпечення; 3) звясувати доступні джерела коштів та оцінити можливість і доцільність їх мобілізації (власні і залучені джерела коштів); 4) спрогнозувати можливі варіанти розвитку п-ва на майбутнє. ФА має свою класифікацію видів ФА.

Види ФА:

1) за обсягом дослідження: Повний ФА – є теоретичною і методологічною основою аналізу господарської діяльності у всіх галузях національної економіки. Тематичний (галузевий) ФА – враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловість , с\г, транспорт..).

2) за обєктом аналізу: а)аналіз фін д-ті п-ва вцілому; б)аналіз фін д-ті окремих структурних підрозділів п-ва; в)аналіз окремих фін операцій;

3) за терміном здійснення: а)попередній; б)поточний; в)ретроспективний.

Попередній (прогнозний) ФА – проводиться до здійснення господарських операцій. Він є необхідним для обгрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього і оцінкиочікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.

Поточний ФА – проводиться для оцінки поточного фін стану п-ва. Ціль поточного ФА – оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси.

Ретроспективний ФА (оцінка історії п-ва) – проводиться для контроля за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, обєктивної оцінки результатів д-ті п-ва. Перспективний і ретроспективний аналізи тісно повязані між собою. Без ретроспектвного аналізу неможливо зробити перспективний. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз. Він є основою перспективного аналізу.