2. Класифікація грошових потоків (гп), їх види і значення для підприємства. Фактори, що впливають на здатність генерувати позитивний грошовий потік.

За масштабом обслуговування госп. процесу:

1. ГП по підприємству в цілому;

2. ГП по окремих видах господарської діяльності п-ва;

3. ГП по окремих структурних підрозділах п-ва;

4. ГП по окремих господарських операціях.

За методом визначення об’єму:

1. валовий ГП, який характеризує всю сукупність надходжень і витрат грошових коштів у період часу, що розглядається в розрізі окремих його інтервалів;

2. чистий ГП, який характеризує різницю між позитивними і негативними грошовими потоками (між надходженням та витрачанням грошових коштів).

За рівнем достатності обсягу виділяють:

1. надлишковий грошовий потік – це грошовий потік, при якому надходження коштів суттєво перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні;

2. дефіцитний грошовий потік – це такий грошовий потік, при якому надходження коштів значно нижчі за потреби підпр-ва в них.

За безперервністю формування розрізняють:

1. регулярний грошовий потік, який характеризує надходження або витрачання коштів по окремих господарських операціях, яке здійснюється постійно;

2. дискретний грошовий потік, що характеризує надходження або витрачання грошових коштів, пов’язаних зі здійсненням одиничних господарських операцій.

За напрямом руху грошових коштів виділяють:

1. позитивний ГП, який характеризує сукупність надходжень грошових коштів на підпр-во від усіх видів господарських операцій;

2. негативний ГП, який характеризує сукупність виплат грошових коштів підприємством у процесі здійснення його виробничо-господарської діяльності.

До зовнішніх факторів слід віднести:

• загальну платіжну кризу в країні:

• політична нестабільність суспільства

• низький рівень виробництва;

• Сповільнення розвитоку науки і техніки;

• низьку купівельну спроможність населення;

• невідрегульованість правового забезпечення;

• недосконалість податкової політики;

• неплатоспроможність підприємств.

• Відсутність дж. довгострок. фін-ня капіталовкладень

До внутрішніх факторів належать:

• висока частка умовно-постійних витрат у собівартості;

• енерготрудомісткість та ресурсозатратність наявних технологій;

• низька якість продукції в поєднанні з її високою ціною;

• ”тінізація” частини господарського обороту;

• брак джерел довгострокового фінансування капіталовкладень;

• низький рівень управління дебіторською заборгованістю та виробничими запасами.

Слід зазначити, що поділ чинників на зовнішні та внутрішні є умовним, оскільки існує зворотний зв’язок

3. Тестове завдання

3.1 До формалізованих методів фін. аналізу належать:

а) метод ланцюгових підстановок

б) метод відсоткових чисел

в) психологічні методи

г)морфологічні методи

д) метод експертних оцінок

3.2 Страховий резервний запас визначається як:

а) половина сер. інтервалу між поставками

б) період часу з моменту виставленого постачальнику рахунка до прибуття вантажу на склад п-ва.

в) період, необх. для термінового оформлення замовлення та доставки мат. від їх вир-ка до спож.

г) період, необхідний для приймання, складування і підготовки до виробничого використання мат. рес.

д) немає правильної відповіді

3.3 У процесі кругообороту з самого початку використання переходять у фазу незавершеного виробництва такі види виробничих запасів підприємства:

а) покупні напівфабрикати

б) сировина, основні та допоміжні матеріали

в) малоцінні інструменти

г) тара, пальне і паливо