3.Пропускна спроможність мисливських угідь

Пропускна спром. мисл. угідь – максимально можлива к-сть мисливців, які можуть полювати в 1 день на певній площі мисл. угідь (з урах. чисельності мисл. тварин і необхідності додержання вимог техніки безпеки) без шкоди для ресурсів мисливських угідь. Залежить від ємності мисливських угідь, чисельності мисливських тварин і темпів приросту їх популяції.

Планову пропускну спроможність розраховують на основі обліку чисельності мисливських тварин та річних норм їх відстрілу, а також індивідуальних норм добування.

Р=Σ(Сn-Hn),

де Р – планова пропускна спроможність, мисливце/дні, Сn – к-ть дичини за видами мисл. тв., яку планують відстріляти за сезон, Hn – сумарна індивідуальна щоденна норма відстрілювання на 1-го мисливця за кожну із дозволених на відстр. видів мисл. тв.

Норми відстрілу:

лось, олень, козуля, кабан -0,1 шт; заєць – 1 шт.

Терміни полювання :

• птахи – 2 субота серпня – 30 листопада

• хутрові – 2 субота листопада – 4 неділя січня

• козуля, олень, лось – 1,09 – 30,11

• ондатра – 1,11 – 28,02.

Водночас полювати можна на не більше 60-70% території експлуатаційного фонду.

Існуючий стан системи поводження з відходами

Найбільше відходів: паливно-енергетична галузь, гірничо-видобувна.

За рез. аналізу с-ми поводження з побут. відходами встановлено, що на т-рії Донецької обл. накопичено більш 400 млн. т відходів і їх к-сть щорічно збільш. приблизно на 1,5 – 1,6 млн. т, які вивозяться на 160 звалищ, загал площею 526,51 га. Після Донецької обл. за к-стю відходів йде Одеська обл. і Запорізька. В Укр найпоширенішим є складування відходів на сміттєзвалищах.

В багатьох нас. пунктах до теперішнього часу не розроблено схеми саніт. очищення нас. пунктів. Для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів викор. контейнери, які через застосування недосконалого механізму розвантаження деформуються та псуються. Частина контейнерів вигот. без кришок, що призводить до підвищення вологості побутових відходів, зумовлює прискорення процесів загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну погоду. Через невідповідне зберігання побутових відходів на сміттєзвалищах вони стають місцем розповсюдження гризунів, шк. комах та небезп. дж. інфекцій. Водночас сміттєзвалища є дж. інтенс. забр. атм. та підземних вод.

Шляхи вирішень проблеми відходів

Найбільше серед відходів: паперу, сталі, алюмінію, скла, пластику. Шляхи зменшення відходів:

• зникнення відходів у процесі в-ва (редукція);

• утилізація (ресайклінг);

• повторне використання відходів.

Мінімізація утворення ТПВ – це зменш. загал. обсягів відходів, зменш. їх токсичності та ін. небезпечних в-стей.

Для зменш. к-сті відходів запропоновано світовою практикою наступні види:

• повторне використання;

• сортування відходів (дроблення, просіювання, повітряна сепарація, магнітна сепарація, ручне сортування);

• переробка відходів (утилізація – для отримання енергії).

Переробка відходів:

• зберігає пр. ресурси;

• зберігає енергію;

• зменшує негативний вплив на нпс;

• компостування – прир. аеробний процес, розкладання орг. реч різними видами бактерій та грибків, в рез. чого орг. відходи перетворюються не грунтопод. матеріал – компост. Використовують для удобрення ґрунту.