- •1.Ґрунти. Значення ґрунтів у біосфері
- •3. Нормативні показники якості ґрунту.
- •3.1. Оцінювання рівня хімічного забруднення ґрунтів
- •2.Джерела забруднення ґрунтів.
- •3.2. Класи небезпеки хімічних сполук
- •3.3. Оцінювання санітарного стану ґрунтів
- •3.4. Нормативи оцінок пестицидного забр. Ґрунтів
- •6. Законодавча база питань охорони рослинного і тваринного світу
- •Вимоги до заходів охорони пов. Вод
- •Поняття фонової концентрації
- •Нормативи гдс забр. Реч. У во
- •3.Пропускна спроможність мисливських угідь
- •Існуючий стан системи поводження з відходами
- •Шляхи вирішень проблеми відходів
- •1.Тваринний світ України
- •2.Мисливське г-во
- •1.Антропогенне навантаження на лісові екосистеми
- •4 Групи антроп. Навантажень на лісові екосистеми:
- •2. Лісозахисна система
- •3. Нормування лісогосподарського вирубування
- •3.1. Нормування розміру поступових і вибіркових систем рубань
- •5.Рибальство
- •3.2. Нормування розміру систем рубань у захисних насадженнях
3.2. Класи небезпеки хімічних сполук
Хімічні сполуки стосовно токсичності можуть бути поділені чотири класи небезпечності. Врахування класу небезпеки дає змогу диференційовано підійти до обґрунт. необхідних профілактичних заходів (н-д, до заходів безпеки при роботі з різними реч.), а також попередньо оцінювати порівняну небезпеку хім. реч. на ор-м людини. Є 4 класи неб. хім. сполук стос. токсичності: 1 - надзв. неб., 2 - дуже неб., 3 - помірно неб. і 4 - мало неб. Показниками є ГДКрз, мг/кг, ЛД50 при введ. до шлунку, мг/кг маси тіла.
За відсутності в нормативних документах класу небезпеки хімічних речовин їх клас небезпеки Jможна визначити за формулою: J=lg(AS/aM(ГДК)), де А – атомна маса відповідного хім. ел.; S – розчинність у воді хім. сполуки, мг/л; М – молекулярна маса хім. сполуки, до якої нал. даний ел.; а – сер. арифм. з шести ГДК хім. реч. у різних харч. продуктах.
3.3. Оцінювання санітарного стану ґрунтів
Саніт. стан ґр. оцінюють за спеціал. нормованими показниками. Як осн. хім. пок. викор. санітарне число – частка від ділення к-сті ґрунт. білкового азоту в мг на 100 г абсолютно сухого ґр. до к-сті органічного азоту в тих самих одиницях. Показником бактеріального забруднення ґр. є титр кишкової палички та титр одного з анаеробів. Санітарно-гельмінтологічним показником ґр. є к-сть яєць гельмінтів в 1 кг ґрунту. Ентомологічний показник визначають за наявністю личинок та лялечок мух на 0,25 м2 поверхні ґрунту.
4 кат. ґрунтів: чисті – саніт. число 0,98-1, мало забр. 0,85-0,98, забруднений 0,7-0,85, сильно забр. 0,7 і менше.
Для земель єдиного держ. зем. фонду встан. номенклатуру показників ґрунтів згідно з ГОСТ 17.4.2.01-81. Ця номенклатура показників застосовується при розробці нормативно-технічної документації з охорони ґрунтів від забруднень, а також при контролі стану ґрунтів. Стан єдиного держ. зем. фонду контролюють за спец. методиками санітарні лікарі та санітарно-епідем. станції, а контроль хім. забруднень – агрохімічні лабораторії, СЕС та організації охорони природи.
3.4. Нормативи оцінок пестицидного забр. Ґрунтів
Пестициди – хім. сполуки (реч.), що викор. як засоби захисту рослин і тварин від шк.. організмів. Їх широко викор. у с/г для зменш. втрат врожаю та підвищ. якості продукції.
К-ція пестицидів за способом дії. Залежно від того, на які шкідливі організми діють пестициди, їх поділяють на групи:
антисептики – для дезінфекції та зах. матер. від руйнації;
арборициди – для знищ. небаж. дерев., кущової росл.;
атрактанти – для приманювання комах;
бактерициди – проти патогенних бактерій;
гербіциди – обмеж. чисельності небаж. рослинності;
нематоциди – діють на круглих черв'яків (нематод).
Гербіциди поділяють на дві основні підгрупи за характером дії: суцільної дії - вражають усі види рослин, та вибіркової - небезпечні лише для певних видів рослин і безпечні для інших.
За сп. дії та особл. застос. гербіциди поділяють на три підгрупи: контактні - вражають стебло та листя рослин при контакті з препаратом; системні – здатні рухатись судинною системою рослин; гербіциди для знищення насіння бур'янів у ґрунті.
Хім. к-ція пестицидів. Хім. пестициди нал. до різних класів орг. сполук. Детальну к-цію пест. за класами сполук предст. у «Довіднику з пест.» Брит. ради із захисту рослин. В Укр. корист. аналог. к-цією, яка дає можл. порівн.. хім., фіз. та токсикоз. в-сті близьких за хім. буд. реч. Залежно від ступеня небезпеки для людей і тварин пестициди поділяють на:
високотоксичні – понад 1000 мг/кг;
середньотоксичні – 200-1000 мг/кг;
малотоксичні – 50-200 мг/кг.
Придатну оцінку екологічного стану земель можна отримати за допомогою даних, що хар. рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкову кількість пестицидів у ґрунтах і рослинах. Рівень забруднення ґрунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у с/г продукції з ГДК. Перевищення факт. вмісту залишкової к-сті пестицидів стосовно ГДК є показником небезпеки екологічної ситуації. За відсутності ГДК можна встановлювати тимчасові допустимі концентрації (ТДК), які визначають за емпіричним рівнянням регресії:
ТДК = 1,23 + 0,481 lg ГДКхn, де ГДКxn – ГДК реч. у харч. продуктах.