Поняття фонової концентрації

Концентрація фонова - концентрація речовини у воді водного об'єкта, що сформувалася під впливом усіх джерел домішок, за винятком впливу джерела, щодо якого визначається фонова концентрація.

Дані про фонову концентрацію можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об'єктів, або визначаються контролюючими органами безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються лабораторіями, які атестовані на право проведення зазначених інструментально-лабораторних вимірювань. Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача.

Нормативи гдс забр. Реч. У во

Для гарантування якості води у створі водокористування кожному п-ву встановлюють ГДС шкідливих речовин.

ГДС – це маса забруднень у стічних водах, допустима для відвелення з установленим режимом у певному пункті ВО за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному створі, або не погіршення природного складу і властивостей води.

Величини ГДС речовин встановлюються у грамах за годину (г/год). Цим забезпечується заборона нерівномірного скиду речовин із зворотними водами.

Основними категоріями зворотних вод, для яких встановлюють величини ГДС речовин, є:

– стічні води: господарсько-побутові, промислові (включаючи

виробничі, теплообмінні, шахтні, кар’єрні та ін.), виробничо-побутові (в населених пунктах – міські), з рибогосподарських став-

ків, від об’єктів тваринництва (ферм, агрокомплексів тощо);

– дренажні води;

– скидні води.

Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, тобто науково обгрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) і санітарно-гігієнічних норм у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем.

Нормативи ГДС - граничні обсяги скидання зворотних вод – встан. для введених у дію народногосподарських об'єктів та тих, що проектуються чи споруджуються, згідно з вміщеним у додатку до цієї постанови переліком забруднюючих речовин, скидання яких у поверхневі та морські води водного фонду У., включаючи природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки), канали, внутрішні морські води, нормується.

Водокористувачі виступають замовниками розроблення нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються ними до водних об'єктів.

Нормативи ГДС затв. органами Мінекоресурсів одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування.

Термін дії нормативів ГДС у кожному конкретному випадку встановлюється органами Мінекоресурсів індивідуально залежно від терміну дії дозволу на спеціальне водокористування.

Забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод

1. Розчинений кисень (мг/л) 2. Завислі речовини 3. Мінералізація води 4. Сульфати 5. Хлориди 6. Азот амонійний 7. Нітрати 8. Нітрити 9. Фосфати 10. Нафтопродукти.

Крім того, обов'язково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК 5), хімічне споживання кисню (ХСК) – перманганатна окислюваність та біхромат на окислюваність, рівень токсичності води (на основі біотестування), показники бактеріологічного забруднення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), та враховуються водневий показник (рН) і температура.