6. Законодавча база питань охорони рослинного і тваринного світу

Осн. напрямами держ. політики у галузі охорони, викор. та відтворення рослинних ресурсів є:

удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу;

здійснення заходів щодо запобігання техногенним процесам, які негат. впл. на об'єкти росл. світу;

проведення моніторингу популяцій;

інвентаризація місцезростань рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України…

Основні напрями розвитку заповідної справи і збереження біоресурсів, а також заходи, спрямовані на їх реалізацію, передбачають: створення оптимальної репрезентативної мережі ПЗФ України; резервування у процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об'єктів. Збереження і раціональне використання ресурсів тваринного та рослинного світу здійснюватиметься на основі: організації комплексного моніторингу стану популяцій тваринного і рослинного світу та створення і ведення державного кадастру; розроблення і впровадження сучасних наукових методів оцінки оптимальних рівнів використання біологічних ресурсів; розроблення і впровадження державних, регіональних і міждержавних програм з охорони, використання та відтворення видів тваринного і рослинного світу, яким загрожує зникнення через негативний вплив господарської діяльності.

В Україні перше видання Червоної книги здійснене 1980 р. Випуск другого видання Червоної книги України, присвячений рідкісним та зникаючим видам тварин, видано 1994 р., а рослинам і грибам - 1996 року. Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угруповання, які також потребують охорони. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність створення Зеленої книги України - списку унікальних та типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують охорони. Слід зазначити, що Зелена книга вперше у світі створена саме в Україні (1997 p.), що свідчить про величезну увагу, яку надають охороні природи в нашій країні. У перше видання Зеленої книги України занесено понад 120 рослинних угруповань.

Охорону росл. і тваринного світу здійснює Мінприроди.

Вимоги до заходів охорони пов. Вод

Норма якості води – встановлене значення показників якості води, дотримання яких забезпечує потреби певних видів водокор.

Відповідно до категорій водойм в місцях водокор. або водозабору при водоспожив. встановлені відповідні нормативи якості води, які об’єднані в 2 групи: гігієнічні; санітарні.

Показники гігієнічної оцінки якості води: к-сть зав. реч.; т-ра; рН; мінеральний склад води; конц. розч. у воді кисню; БСК; ХСК; наявність збудників хворіб.

Показники санітарної оцінки якості води:

• ГДК забр. реч. воду із врахуванням лімітуючих ознак шкідливості;

• класи небезпеки хім. реч.

Найв. вимоги до до якості води ставлять до 3 і 1 категорій.

Для вод ГП і КП признач. для нормув. їх якості встан. ГДК шк. реч. із врах. 3лімітованих ознак: органолептична; санітарна; санітарно-токсикологічна.

Для вод РГ признач. встан. 5 ознак: органолептична; санітарна; санітарно-токсикологічна; токсикологічна; рибгосп.

Органолептичний показник – з-сть реч. змін. смак, запах, колір, присмак, прозорість.

Заг. саніт. пок. – хар. вплив реч. на процеси прир. самооч. вод за рах. біохім. р-цій за уч. прир. мікрофлори або хім.. перетворень.

Саніт. токсик. пок. – шк. вплив на ор-м людини.

Токсикологічний – хар. токсин. реч. для гідробіонтів, зокрема планктон.

Рибогосп. – хар. вплив реч на погірш. якості пром. риб.

Форм. хім. складу якості прир. вод відб. під впливом чинників, які поділ. на 2 групи:

• ф-ри прямого впливу – безпосер. вплив на склад води (збагач. або видал. з води хім. інгредієнтів) впливає склад гір. порід, ж. ор-ми і госп. д-сть людини;

• ф-ри опосередкованого впливу – ті, які визнач. умови протік. взаємодії реч. з водою – клімат, рельєф, гідрол. режим.

Деякі загальні вимоги до складу і властивостей води водних об’єктів ГП, КП та РГ водокористування:

Завислі речовини. Допускається приріст до фону не більше ніж на: ГП: 0.25 мг/л, КП: 0.75 мг/л, РГ: 0.25 мг/л- 0.75 мг/л.

Для водойм, що містять у межень більше 30 мг/л природних мінеральних реч., допускається збільшення вмісту на 5 %. Випуск зависі із швидкістю осадження більше 0.4 мм/с для водотоків та більше 0.2 мм/с для водосховищ заборонений.

Плаваючі домішки. Не допускаються плівки нафтопродуктів, мастил, жирів та ін. плаваючих домішок

Запахи, присмаки, забарвлення. Допускаються запахи і присмаки інтенсивністю не більше 2 балів (безпосередньо чи після хлорування води). Забарвлення не повинне виявлятися у стовпчику води висотою: для ГП водокор. 20 см, для КП – 10см. Для РГ водокор. сторонні запахи, присмаки та забарвлення води, що впливають на м’ясо риб, не допускаються.

Температура. ГП і КП: допускається підвищення не б. ніж на 3°С по відношенню до середньомісячної температури найбільш жаркого місяця року за останні 10 р. РГ:Допускається підвищення не більше ніж на 5°С по відношенню до природної температури води (при наявності холодноводних риб загальна температура води не повинна перевищувати 20°С влітку і 5°С взимку; в решті випадків – відповідно 28 та 8°С)

Розчинений кисень. КП і ГП: Не повинен бути менше 4 мг/л у будь-який період року в пробі, відібраній до 12 годин дня. РГ: Взимку під льодом – не менше 4, влітку – не менше 6 мг/л

БПК_ПОВН. Не повинна перевищувати при 20С: ГП:3.0 мг О₂/л. КП:6.0 мг О₂/л. РГ: 3.0 мг О₂/л (якщо взимку вміст кисню у воді зменшується для водойм вищої і І категорії до 6 мг/л, ІІ категорії до 4 мг/л, то дозволяється тільки скид води, що не впливає на БПК)

ХПК Не повинна перевищувати: ГП: 15.0 мг О₂/л. КП 30.0: мг О₂/л

Водн. пок. рН не повинен виходити за межі 6.5 – 8.5

Мінеральний склад води. Для ГП і КП водокор. сухий залишок – не більше 1000 мг/л, у тому числі хлоридів до 350 мг/л і сульфатів до 500 мг/л, для РП не нормується.

Збудники хвороб. Не допускаються (після знезаражування біологічно очищених вод колі-індекс не повинен перевищувати 1000 при вмісті залишкового хлору 1.5 мг/л)

Хімічні показники:

Реакція води. Якщо вода забруднена органікою тварин рН збільшується (лужна реакція). Основними забр. ГП стічних вод є органіка (лужна р-ція). Промислові стоки мають кислу р-цію. Приробну кислу р-цію мають болотні води.

Сухий залишок. Визначають, випарувавши 1л профільтрованої води, залишок свідчить про к-ть у в ній речовин органічного і мінерального походження. Вода хорошої якості: світло-сіре, біле забарв. Забруднена органікою: жовто-буре, темно-буре забарв. Густий залишок є показником мінералізації води.

Твердість-зумовл. солями Са і Mg, переважно вуглекислі та сірчанокислі солі. Оптим. якість води – 7 мг/екв.л.

Окислюваність. Вода хорошої якості – 2-5 мг/л кисню.

Розчинений О₂ потрапляє у воду із повітря. Чим чистіша вода, тим більше там кисню. У воді відкритих водойм кисень використовується для окислення орг.. реч. При т-рі 20^оС кисню повино міститися від 5 до 20 мг/л.

Аміаки, нітрати, нітрити, солі натрієвої кислоти. Аміак – потрапляє у воду при розкладенні білкових речовин тваринного походження (мертві гідро біонти), джерелом аміаку є гумінові кислоти. Нітрати і нітрати мають властивість нагромаджуватися в кліт. гідробіонтів.

Хлориди – потрапляють в рез. антропогенного впливу, природно – коли вода рухається солончаковими гр. (Пд. У.).

Сульфати. Сірка потрапляє в воду з розчиненим киснем, внаслідок розпаду SO₂ і SO₃.

Залізо. У ст. водах не спричиняє активні хім. р-ції, але змінює органолептичні пок. Така вода не придатна для с/г.