- •Смерть Гетьмана
- •34.Утворення Української козацької держави — Гетьманщини
- •37.Основні напрями державної політики гетьмана Івана Виговського
- •38. Козацька Україна в період гетьманування Юрія Хмельницького.
- •40. Запорозька січ у складі Гетьманщини, Гетьман Сірко
- •41. Гетьман Дорошенко у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність Української держави
- •42. Соціально-економічний та політичний розвиток Гетьманщини.. Многогрішний Самойлович
- •43.Мічце і роль Мазепи… мазепа будівничий української культури.
- •44. Спроба відновлення держави після смерті мазепи. Пилип орлик і його конституція
- •46. К.Розумовський – останій український гетьман
- •47.Останя ліквідація гетьманства у другій половині 18 ст
- •48.Гайдамацькі рухи на Правобер укр.. Коліївщина
- •49. Адміністративно територіальний устрій та регіональний поділ укр. Земель у складі Рос та Австр імперії 18-19ст
- •50. Початок націон відродження у надддніпрян укр., роль Котляревського
- •51. Місце і роль Києво-Мофодівського товариства. Т.Шевченко
- •52. Реформи 60-70рр
- •53. Громади та їх діяльність, антонович.
- •55. Укр. Націон рух на зах зем… москвофіли народовці
- •56.Утвореня укр. Політ партій в зах укр.. Франко
- •57. Створення і діяльність партій 19-20 ст. Грушецький
- •58. Укр. В період першої російської революції
- •59. Столипінська реформа…
- •60.Україна в період Першої світової війни
- •62. Стосунки цр з Тимчасовим Урядом. І-іі універсал
- •63. Ііі універсал. Зміст соціальної економічної політики
- •64 Перша рядян.-україн. Війна, 4 універсалБрестейський мир
- •65. Державний переворот прихід гетьмана Скогопадського ….
- •67. Утворення опозиції Скоропадському, утвор Директорії , внутр. І зовн політ Петлюри
- •68. Листопадова революція. Зунр її внут і зовн політика Петрушевич
- •69. Злука унр і зунр
- •70. Встановлення влади більшовиків. Суть політики «військового комунізму»
- •72 Політика українізації та її наслідки
- •73. Індустріалізація в срср
- •74 Колективізація її наслідки
- •75 Голомор 1932-1933рр та його наслідки
- •76.Становлення тоталітарного режиму. «великий терор»
- •79.Початок радян-німецької війни. Окупаційний режим
- •80. Рух антинацистського опору в Україні…
- •81. Радянізація західноукраїнських земель після другої війни. Боротьба оун-упа… Операція «Вісла
- •82. Післявоєна відбудова..
- •83. Хрущовська відлига
- •85 Винекнення дисидентського руху
- •86. Перебудова в срср…
- •87.Формування багатопартійної системи в Україні 1990 р
- •89. Основні напрямки зовнішньої політики в роки незалежності
- •90. Конституційні традиції в україні, прийняття конституції
- •1.Трипільці найдавніші хлібороби на укр. Землях
- •2. Кочові племена Північного Причорноморя. Велика скіфія
- •2. Таври
- •5. Сармати
- •3.Антська держава
- •4. Східні словяни на передодні утвююю Соціа-екон та політ устрій
- •5. Винекнення Київського князівства та його розвиток. Теорії виникнення.
- •6. Роль князів Олега та Ігора
- •7. Князювання Ольги…
- •8. Правління Святослава
- •13 Бородьба за престол після Володимира Великого
- •14 Діяльність Ярослава Мудрого, Руська правда
- •14. Соціально-економічний розвиток та політична система к.Р. 10-11ст
- •15. Любецький з’їзд …
- •16.Відновлення могутності к держави за прав Володимира мономаха і мстислава великого
- •17. Політична роздробленість… історичне знач к.Русі
- •18. Монгольська навала…
- •19. Галицьке і Волинське князівства їх обєдн за романа митиславовиа
- •20. Роль Данила Гальцького…
- •21. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •22. Входження укр.. Земель до Складу Великого князівств. Литовського
- •23. Кревська унія
- •24.Люблінська унія…
- •25. Берестейська церковна унія..
- •27. Винекнення укр. Козацтва…
- •84. Розвиток економічно та політ кризи період застою
- •30. Козацько-селянські повстання у 20-30х
- •33. Богдан Хмельницький…
- •29. Укр козацтво проти агресії туречинни і кримського ханства
23. Кревська унія
Кре́вська у́нія 1385 року — угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським 14 серпня 1385 р. у м. Крево (Білорусь).
Угода передбачала об'єднання Литви і Польщі в єдину державу шляхом шлюбу польської королеви Ядвіґи (з династії Андегавенов) і литовського князя. За умовами унії Владислав ІІ Ягайло зобов'язувався прийняти разом з язичницьким населенням Литви хрещення за католицьким обрядом, обернути на користь Польщі свою великокнязівську казну, повернути до польської корони всі відторгнені на той час її території і, головне, назавжди приєднати до неї землі Литви і Литовської Русі.
Кревська унія сприяла об'єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену,яка вилилася у війну 1409-1411 року.Тевтонський орден на чолі з Ульріхом фон Юнінгеном після Грюнвальдської битви помітно занепав. Польські феодали намагалися використати Кревську унію для загарбання українських і білоруських земель, що були під владою Литви.
Проти Кревської унії виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави (див. Городельська унія 1413). У 1392 за Острівською угодою Ягайло був змушений визнати Вітовта своїм намісником, a 1398 Вітовт проголошує себе повновладним Великим князем Литовським під номінальнoю зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію.
Після Ольгерда, внаслідок міжусобної боротьби, до влади прийшов його молодший син Ягайло (1377 — 1392). З самого початку він зіткнувся з цілою низкою проблем, які постали перед Великим князівством Литовським: внутрішньою нестабільністю в державі, викликаною в значній мірі порушенням ним принципу родового старшинства в успадкуванні великокнязівського престолу; виснаженням державного організму внаслідок широкомасштабної експансії на сході; посиленням агресивних сусідів — Тевтонського ордену та Московського князівства. У такій ситуації Ягайло змушений був шукати зовнішньої підтримки. У 1385 р. він погодився на пропозицію Польщі, яка мріяла про українські та білоруські землі, захоплені Литвою, і уклав із нею у замку Крево, неподалік Вільно, унію. Кревська унія передбачала: 1) об'єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла; 2) обрання польським королем Ягайла, який прийняв ім'я Владислава II та одночасно залишався великим князем литовським; 3) перехід у католицтво язичницького населення Литви.
Кревська унія створила реальні передумови для боротьби із зовнішньою загрозою. Водночас вона викликала небезпеку польської експансії на територію Великого князівства Литовського. Проте останнє залишалося ще достатньо могутнім і життєдіяльним, а литовська знать — надто впевненою у своїх силах, щоб дозволити Польщі поглинути себе. Тому реалізація умов унії, спроби ліквідувати державний суверенітет Литви і перетворити залежні від неї землі Русі на об'єкт феодальної колонізації польською елітою, котрій належала провідна роль у новому утворенні, відразу ж викликала сильну протидію. Як наслідок, протягом майже двох століть після укладення Кревської унії зберігалася державна окремішність Литви та Польщі, які, незважаючи на спільного володаря, залишалися двома самостійними політичними організмами.
З самого початку литовська й українська опозиція полякам згуртувалася навколо талановитого й честолюбного двоюрідного брата Ягайла князя Вітовта (1392—1430), котрий у 1392 р. (Островська угода) змусив короля визнати його фактичну владу над Великим князівством Литовським. У той же час, намагаючись зміцнити внутрішньополітичну єдність всередині щ країни, Вітовт рішуче проводив курс на її централізацію, обмежуючи тим самим автономію українських земель. Протягом 1392— 1394 pp. він силою зброї змістив ? тих князів, що перестали йому коритися і ліквідував х на території України Волинське, Новгород-Сіверське, | Київське та Подільське удільні князівства, перетворивши їх на провінції Литви. Ними стали правити не вічно бунтівливі удільні князі, а великокнязівські намісники, переважно з бояр, що беззаперечно здійснювали волю великого князя. Ще більше зміцнив своє становище Вітовт після блискучої перемоги над Тевтонським орденом у Грюнвальдській битві 1410 p., де поряд із литовськими, білоруськими та польськими військами брали участь й українські полки. Збройній експансії Тевтонського ордену на слов'янські землі було покладено край. Наслідком і цього стало укладення Городельської унії (1413), яка, І фактично заперечуючи положення Кревської унії, підтверджувала існування Великого князівства Литовського Ж як окремої незалежної держави. Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, з яким І мали погоджуватися кандидатури на великокнязівський В престол після смерті Вітовта. Важливим положенням Ж унії було зрівняння у правах і привілеях польської і Щ литовської шляхти католицького віросповідання. На Я православну шляхту це положення не поширювалося, Ц обмежуючи тим самим її участь у державному управ-I лінні. Така нерівноправність вела до розколу між православними і католиками на українських землях.