- •Предмет та метод конституційного права.
- •Система конституційного права.
- •Поняття, ознаки та види норм конституційного права.
- •Реалізація та тлумачення норм конституційного права.
- •5. Прогалини та аналогія
- •Джерела кпу
- •Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припиненя
- •8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види.
- •9. Колізії в конституційному праві.
- •10. Поняття конституії, її функції та властивості.
- •11. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму.
- •12. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій.
- •13. Прийняття та зміна конституцій.
- •14. Загальна характеристика Конституції арк.
- •15. Правова охорона Конституції
- •16. Поняття, суть, ознаки та гарантії конституційного ладу України.
- •17. Поняття, принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави.
- •18. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •19. Поняття, структура та види конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •20. Поняття громадянства і належність до громадянства України. Принципи
- •21. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку в Україні
- •22. Поняття і види основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні
- •23. Міжнародні стандарти прав та свобод людини і громадянина.
- •25. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •26. Поняття і суть безпосередньої демократії і її форми.
- •27. Поняття, соціальні функції і види виборів.
- •28. Поняття і принципи виборчого права.
- •29. Поняття та види виборчих систем
- •30. Поняття і види референдумів.
- •31. Державна влада як інститут конституційного права.
- •32. Конституційні засади організації і здійснення державної влади в Україні.
- •33. Поняття, система і види органів державної влади
11. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму.
Конституціоналізм — це політико-правова категорія, яка опосередковує місце і роль Конституції у правовій системі, суспільстві і державі, що знаходять вияв у її верховенстві та характері впливу на суспільні відносини.
За своєю суттю конституціоналізм опосередковує місце і роль Конституції у правовій системі держави, тобто верховенство Конституції та її статус як Основного Закону держави.
За змістом конституціоналізм — це конституційне будівництво, реалізація Конституції та її охорона, гарантування.
За формою конституціоналізм опосередковує конституційний лад, тобто державний і суспільний устрій, форми безпосереднього народовладдя, держави тощо.
Загальними принципами українського конституціоналізму є принципи:
верховенства Конституції у правовій системі;
верховенства права у суспільстві та державі;
розподілу та обмеженості державної влади;
суверенітету Українського народу;
взаємної відповідальності держави і особи;
реальності прав і свобод, їх охорони, непорушності, гаранто-ваності;
відкритого громадянського суспільства;
наступності конституційних ідей.
Систему українського конституціоналізму утворюють:
чинна Конституція України як нормативно-правовий акт;
теорія, історія, ідеологія Конституції України;
існуючий конституційний лад.
У своїй сукупності ці елементи формують нормативно-правові, наукові, історичні, ідеологічні та організаційні основи конституціоналізму.
Нормативно-правові основи конституціоналізму перш за все визначаються Конституцією як нормативним актом найвищої юридичної сили, Основним Законом держави, що регулює найважливіші суспільні відносини і має власну структуру, особливий порядок прийняття та внесення змін.
12. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій.
Форма конституції — це спосіб організації і вираження конституційних норм
Якщо конституція є єдиним писаним актом, що регулює всі основні питання конституційного характеру, то її можна визначити як кодифіковану. Якщо ті самі питання регулюються кількома писаними актами, йдеться про некодифіковану конституцію. Існують також конституції змішаного типу, що включають писану частину (парламентські закони, судові рішення) та неписану (звичаї, доктринальні тлумачення). Такою є, наприклад, конституція Великобританії1.
Структура конституції — це її поділ на певні частини (елементи), пов'язані між собою.
Структура конституцій зазвичай має стандартний вигляд і включає:
преамбулу (вступ);
основну частину (основний зміст);
прикінцеві, перехідні, додаткові положення (іноді додатки). Конституція України містить преамбулу та 15 розділів, з яких
два останніх — Прикінцеві та Перехідні положення.
У преамбулі зазвичай викладено цілі конституції, історичні умови її прийняття, іноді проголошуються керівні засади державної політики, права і свободи. Вона має важливе ідеологічне та політичне значення, але стосовно юридичної сили преамбу-
ли, як правило, визнається, що преамбула має нормативне значення лише для тлумачення і застосування окремих положень конституції. Але в тому випадку, коли преамбула містить права і свободи, вона може мати також юридичне значення (проте це положення сьогодні не стосується Конституції України).
Основна частина конституції охоплює норми про права та свободи, про основи суспільного ладу, про систему та статус державних органів, про державну символіку, про порядок зміни
конституції.
Прикінцеві положення конституцій містять різноманітні норми. Тут зазвичай встановлюється строк набуття чинності конституцією, визначаються строки утворення органів, що вперше запроваджуються конституцією, строки видання органічного та
іншого законодавства.
Прикінцеві положення Конституції України вмішують дві статті, в яких визначено, що Конституція України набуває чинності з дня ЇЇ прийняття (ст. 160). А в ст. 161 зазначено, що день прийняття Конституції України є державним святом — Днем
Конституції України.
Перехідні положення визначають строки набуття чинності окремими конституційними нормами, які не можуть бути реалізовані одразу, порядок і строки заміни старих конституційних інститутів новими (наприклад, пункти 9, 11 Перехідних положень Конституції України). Іноді в перехідних положеннях установлено строки для видання законів, до яких відсилає конституція
За часом дії:
тимчасові
постійні конституції
За політичним режимом:
демократичні
авторитарні
тоталітарні
За формою правління:
монархічні;
республіканські
За формою політико-територіального устрою:
федеративні
унітарні.
За порядком прийняття:
октройовані (даровані);
договірні;
«народні»
За порядком внесення змін:
гнучкі;
жорсткі;
змішані
За формою:
писані;
неписані;
змішані