- •Поняття ризику та основні його складові елементи.
- •Поняття невизначеності, види невизначеності.
- •Внутрішні чинники ризику. В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, виокремлюють такі чотири групи внутрішніх чинників ризику:
- •Загальні засади класифікації ризику
- •Об’єкт, суб’єкт та джерело ризику. Приклади.
- •Види аналізу ризику.
- •Якісний аналіз ризику.
- •Загальні підходи до кількісного оцінювання ступеня ризику
- •Класифікація ризику. Типи і види ризиків. Загальні засади класифікації ризику
- •Оцінка ступеня ризику в абсолютному виразі.
- •Оцінка ступеня ризику у відносному виразі.
- •Ризик та нерівність Чебишева. Правило „трьох сігм”.
- •Поняття допустимого, критичного та катастрофічного ризику.
- •Оцінка ризику ліквідності.
- •Коефіцієнт чутливості (бета).
- •Сутність концепції теорії корисності.
- •Корисність за Нейманом-Моргенштерном. Теорія сподіваної корисності. Поняття лотереї
- •Сподівана корисність
- •Поняття лотереї, сподіваного виграшу, детермінованого еквіваленту лотереї, премії за ризик.
- •Різне ставлення суб’єктів до ризику та функція корисності. Несхильність та схильність до ризику
- •Функція схильності-несхильності до ризику
- •Нейтральність до ризику
- •Криві байдужості та їх використання.
- •Суть управління портфелем цінних паперів. Диверсифікація як спосіб зниження ризику.
- •Норма прибутку та ризик цінних паперів. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •Оцінка ризику цінних паперів.
- •Формування портфеля цінних паперів (портфель з двох акцій).
- •Формування портфеля цінних паперів (портфель з багатьох акцій).
- •Оптимізація структури портфеля. Задача збереження капіталу.
- •Оптимізація структури портфеля. Задача одержання бажаного (фіксованого) прибутку
- •Оптимізація структури портфеля. Включення в портфель безризикових цінних паперів. Розрахунок структури ринкового портфеля.
- •Оптимізація структури портфеля. Задача Тобіна.
- •Основні поняття гри. Поняття конфліктної ситуації та стратегії гравця. Нижня та верхня ціна гри.
- •Методи знаходження оптимальних стратегій гравців.
- •Сутність теоретико-ігрової моделі.
- •Статичні ігри в умовах ризику та невизначеності.
- •Економічне середовище у ролі гравця. Поняття інформаційної ситуації та її характеристика.
- •Функція ризику. Модель прийняття рішень в умовах ризику.
- •Критерії прийняття рішень в умовах ризику в полі різних інформаційних ситуацій. Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
- •Класи задач прийняття багатоцільових рішень за умов невизначеності та ризику.
- •Структурна схема процесу побудови моделі багатокритеріальних задач. Загальна ієрархічна модель та етапи її побудови
- •Елементи класифікації задач стохастичного програмування. Приклади задач стохастичного програмування.
- •Одноетапні статичні задачі управління виробництвом за умов ризику.
- •Двохетапні задачі управління виробництвом за умов ризику.
- •Необхідність управління ризиком в спектрі економічних проблем.
- •Запаси, резерви як спосіб зниження ризику.
- •Структура та види запасів, резервів на непередбачувані витрати.
- •Резервування грошових засобів на покриття випадкових затрат.
- •Задачі управління запасами з урахуванням ризику.
Корисність за Нейманом-Моргенштерном. Теорія сподіваної корисності. Поняття лотереї
Для визначення корисності розглядається вибір особи в умовах ризику, який формалізується за допомогою поняття лотереї.
Для цього необхідно з множини Х пред’явлених експертам значень певного економічного показника (об’єкта) виділити два значення х* та х* таких, що х х* та х х* для всіх х Х, тобто найменш пріоритетне, в певному сенсі, значення економічного показника (це буде «нуль» даної шкали інтервалів) і найбільш пріоритетне, в певному сенсі, значення показника (разом з «нулем» вони визначають масштаб даної шкали). Власне, так побудована функція корисності Дж. ф. Неймана і О.Моргенштерна. Експерту пропонують порівняти між собою дві альтернативи:
1) значення показника х;
2) лотерею: одержати х* з імовірністю 1 – р чи х* з імовірністю р. Величину імовірності р змінюють доти, доки, на погляд експерта, значення показника х і лотерея L(х*, p, x*) не стануть еквівалентними, тобто x L(х*, p, х*).
Максимальному й мінімальному значенням х* та х* приписують довільні числові значення U*= U(х*) та U* = U(x*), але так, щоб U* > U*.
Під лотереєю L(x*, p(x), x*) розуміють ситуацію, у якій особа може отримати х* з імовірністю р(х) або х* з імовірністю 1 – р(х). (Часто використовують запис: L(x*, p(x); x*, q(x)), де q(х) = 1 – р(х)).
За Нейманом корисність варіанта х визначається ймовірністю U(х) = р(х), при якій особі байдуже, що обирати: х — гарантовано, чи лотерею L(х*, р(х), х*), де х*, х* — вектори, більш та менш пріоритетні порівняно з х.
Наприклад, у якості функції корисності можна брати функцію
бо для всіх x [x*, x*] значення q(х) [0; 1]. Оскільки при зростанні х від х* до х* значення q(х) будуть збільшуватися, то вибрана таким чином функція корисності буде зростаючою.
Якщо покласти
то в цьому випадку ми отримаємо спадаючу функцію корисності (p(x) = 1 – q(x); p(x) [0, 1] для x [x*, х*]).
У якості функції корисності (згідно з Нейманом) можна використати функції розподілу ймовірностей:
U(x) = F(x) = P(X < x).
Hаприклад:
Сподівана корисність
Нехай L — лотерея, що приводить до виграшів (подій) x1, х2, ...., хn з відповідними ймовірностями p1, p2, ..., pn. Позначимо сподіваний виграш (математичне сподівання виграшу) через : ;
Справедлива основна формула теорії сподіваної корисності:
тобто корисність ансамблю результатів збігається з математичним сподіванням корисності результатів.
Поняття лотереї, сподіваного виграшу, детермінованого еквіваленту лотереї, премії за ризик.
Лотерея – це ситуація, в якій особа може одержати виграш з ймовірністю р, або з ймовірністю 1-р.
Лотерею позначають: або
Такий вид лотереї називають простою лотереєю (коли є 2 виграші). Складена лотерея – це та, в якій можливі n-виграшів з ймовірностями
Складена лотерея позначається:
Для аналізу лотереї використовують ряд показників:
сподіваний виграш лотереї, який обчислюється за формулою:
Для простої лотереї:
сподівана корисність :
Для простої лотереї:
детермінований еквівалент – це гарантована сума , одержання якої еквівалентним участі у лотереї.
Детермінований еквівалент визначається з рівняння:
Якщо можливі виграші описуються щільністю розподілу f(x) то:
А детермінований еквівалент можна знайти зі співвідношення:
премія за ризик (П(х)) – це та сума, якою ОПР готова знехтувати(відмовитись) із свого середнього виграшу, щоб уникнути ризику, пов’язаного з лотереєю.
П(х)= - .