3. Розкрийте еволюцію та структуру теорій ре

Для розуміння еволюції і сучасної структури теорій РЕ особливо важливо адекватно оцінювати вплив загальних економічних теорій, теоретичної географії і міждисциплінарних теорій стійкого розвитку. Проблеми економічного простору привертали увагу ще античних мислителів і соціалістів-утопістів, а в XVII- XVIII ст. постійно входили в структуру економічних теорій (Дж. Стюарт, А. Сміт і Д. Рікардо). Велике значення досліджень факторів економічного простору мали роботи Й.Тюнена, В.Лаунхардта й А.Вебера, що створили передумови для наступного взаємопроникнення теорій економіки. Розвиток регіональної економіки як науки не призвів до створення загальновизнаної теорії. Необхідно виділити три етапи розвитку теоретичних основ регіональної економіки: *зародження теорій РЕ і їх «західна» еволюція; *розвиток РЕ в СРСР і зближення регіональних досліджень Заходу і Сходу; *сучасна еволюція РЕ як єдиної світової науки. Початок науковому осмисленню просторового аспекту економіки був покладений роботами Тюнена, Луанхардта і Вебера. Ці німецькі вчені створили перші теорії розміщення (локалізації) виробництва.

Тюнен пояснює закономірності ефективного розміщення сільськогосподарського виробництва, орієнтованого на один ринок збуту, і кількісно оцінює земельну ренту по місцю розташування. Лаунхардт сформулював чіткі умови і розробив метод рішення характерної проблеми розміщення промислового виробництва - визначення оптимального місця розташування окремого промислового підприємства щодо джерел сировини і ринків збуту продукції. Суттєвий крок вперед у порівнянні з Тюненом і Лаунхардтом зробив Вебер, ввівши в теоретичний аналіз нові чинники розміщення виробництва на додаток до транспортних витрат. Він створив струнку факторну систему. Предмет теорії розміщення був розширений В.Кристаллером, який уперше теоретично проаналізував формування систем населених пунктів у ринковому просторі. Ця теорія пояснила, чому одні товари і послуги повинні вироблятися у кожному населеному пункті (продукти першої необхідності), інші - у середніх поселеннях (звичайний одяг, основні побутові послуги і т.п.), треті - тільки в крупних містах (предмети розкоші, театри, музеї й ін.).

Приведені вище теорії розміщення виробництва і розселення одержали в першій половині XX в. інтенсивний розвиток, причому по ряду напрямків. Характерні ознаки першого з них, пов'язаного з побудовою «чистих» теорій розміщення, - вибір щодо простої ситуації (абстрагованої від конкретностей і другорядних властивостей) і її кількісний аналіз, що завершується або математичною формулою, або перебуванням особливого геометричного місця, або виробленням точних правил економічної поведінки.

4. Дайте характеристику теоріям регіонального розвитку

Започаткував теорії розміщення виробництва німецький економіст Й. Тюнен: заклав основи теорії розміщення аграрної економіки. Й. Тюнен виявив один з найважливіших механізмів виробничої диференціації сільського господарства — залежність його від транспортно-географічного положення. Дослідження Й. Тюнена мали великий вплив на подальший розвиток аграрно-економічної думки.

Родоначальником теорії розміщення промисловості є німецький економіст А.Вебер, що заклав основи «штандорта», тобто вибору оптимального місця для розміщення підприємства. Теорія А. Вебера, заснована на певній ізольованій, замкненій у господарському відношенні території, на якій уявно припускається наявність паливних та інших ресурсів, широкий розвиток залізничного транспорту, необмежена кількість робочої сили.

Німецький економіст А. Льош більш глибоко розглядав теоретичні проблеми розміщення капіталістичного господарства. Він спробував вирішити проблему оптимального розміщення уже не одного підприємства, а сукупності їх у певній галузі. Визначальним чинником при розміщенні промислових підприємств А. Льош вважав отримання максимального прибутку. Правильно вибраним місцем для окремого підприємства в умовах вільної економіки, на його думку, є точка, що забезпечує отримання максимального чистого прибутку.