- •Вопрос 1. Мова. Основні поняття(датн визначення наступним поняттям: мова; літературна мова; загальнонаціональна мова; функції мови).
- •Вопрос 2. Контракт, договір, угода, їх реквізити.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Норми літературної мови.
- •Вопрос 2. Службові листи, етикет ділового листування.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у професійному мовленні.
- •Вопрос 2. Телефонна ділова розмова.
- •Вопрос 2. Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Правопис складних іменників.
- •Вопрос 2. Ділова бесіда.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Пароніми у професійному мовленні.
- •Вопрос 2. Особові займенники, суплетивні форми займенника. Особливості використання займенників у професійному мовленні.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у професійному мовленні
- •Вопрос 2. Правопис слів іншомовного походження.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Іменник, загальна характеристика. Відмінювання іменників (о.В. Кл.В.).
- •Вопрос 2. Дискусія, правила ведення дискусії.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Відмінювання іменників II відміни р.В.
- •Вопрос 2. Комп’ютерний переклад
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Відмінювання числівників.
- •Вопрос 2. Абревіатури, графічні скорочення.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні.
- •Вопрос 2 Протокол, його реквізити.
- •Вопрос3.
- •Вопрос 1. Поділ прикметників на якісні, відносні та присвійні. Ступені порівняння прикметників.
- •Вопрос 2. Наказ, його реквізити
- •Вопрос 1. Терміни та професіоналізми
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Синоніми, синонімічний ряд
- •Вопрос 2. Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1 Правопис прислівників
- •Вопрос 2 Акт, його реквізити
- •Вопрос 3 Зробити переклад тексту фахового змісту
- •Резюме, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Омоніми у професійному мовленні.
- •Як готуватися до публічного виступу.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні.
- •2.Наказ, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Публічний виступ, основні частини публічного виступу.
- •Протокол, його реквізити.
- •Особливості перекладу текстів українською мовою.
- •Витяг з протоколу, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Види доповідей.
- •Відмінювання іменників II відміни р.В.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Правопис складних прикметників.
- •Резюме, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Вопрос 1. Терміни та професіоналізми.
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Правопис прислівників.
- •Вопрос 2 Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Терміни та професіоналізми.
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Правопис прислівників.
- •Вопрос 2 Особливості використання іменників у професійному мовленні.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Синтаксичні особливості професійних текстів.
- •Вопрос 2 Мовлення, ознаки мовлення.
- •Вопрос 3
Вопрос 3.
Опір - параметр пасивний і в процесі вимірювання обов'язково перетворюється на активну електричнувеличину, значення якої потім вимірюється. При цьому важливо подбати про те, щоб отримана активна електричнавеличина правильно відображала тільки вимірюється опір і не містила зайвої інформації, яка сприймається як похибкавимірювання. Розглянемо з цієї точки зору особливостівимірювання малих і великих опорів. При вимірюванні малих опорів, наприклад обмотоктрансформаторів або коротких проводів, через опірпропускається струм, а який виник на цьому опорі напругавимірюється. Короткий провідник підключається до джереластруму за допомогою двох з'єднувальних провідників з власним опором. У місцях з'єднання цих провідників з вимірюваним опором утворюються перехідні опору контактів.
Білет №10
Вопрос 1. Відмінювання числівників.
Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
Числівник один узгоджується з іменником у роді й відмінку. У формі множини він уживається тільки з іменниками, що не мають форм однини (одні двері).
З числівникам два, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини (два батьки, два дуби).
Іменники з суфіксом –ин, який зникає у формах множини, та іменник чоловік (тільки у значенні лічильного слова) з числівниками два, три, чотири вживаються у формах родового відмінка однини (три чоловіка, два громадянина, два вірменина).
У складних числівників керування іменником переважно здійснює останнє слово. Тому, коли складений кількісний числівник закінчується словом один, він вимагає від залежного іменника форми називного одниниколи до складених числівників входить числівники два, три, чотири, вони вимагають від залежного іменника форми називного відмінка множини з наголосом родового однини.
З усіма іншими кількісними числівниками, якщо останнім їхнім компонентом не є
числівник один, два, три, чотири, іменники вживаються у формі родового відмінка множини.
Збірні числівники, за винятком числівника обидва, обидві, вимагають від іменників родового відмінка множини. З числівником обидва , обидві іменники вживаються в тій самій формі, що і з числівником два.
З неозначено-кількісними числівниками кілька, декілька, кільканадцять,
кількадесят, стонадцять іменники вживаються у формі родового відмінка множини. Числівники мало, чимало, багато, небагато можуть сполучатися з іменниками в родовому однини, коли ці іменники називають об’єкти, що не піддаються лічбі. Дробові числівники вимагають від іменника родового відмінка однини. У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і. Коли дробову частину приєднує прийменник з, керований іменником залежить від числівника, що виражає цілу частину змішаного дробу: чотири з половиною місяці, чотири і одна друга місяці.
Вопрос 2. Абревіатури, графічні скорочення.
Розрізняють декілька типів графічних скорочень:
- крапкові: ст., див.
- дефісні: б-ка, ін-т
- дробові: р/р, а/с
- нульові (курсивні) – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. Стоять
лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг.