2. Протокол, його реквізити.

Протокол – це приклеєний до манускрипту аркуш с датою і підписом писаря. Документ колегіальних органів в якому фіксують хід обговорення питання та ухвалення рішень на зборах, нарадах, конференціях, засіданнях.

Документ складають за відповідною формою, він містить записи виступів учасників зібрань і прийняті ним рішення (резолюції, ухвали) з питань, що розглядалися.

Протоколи бувають: стислі(фіксуються лише ухвали), повні(містять виступи доповідачів та інш. учасників), стенографічні з дослівним записом усіх промовців.

Протокол оформляє секретар або інша спеціально призначена чи обрана особа.

Реквізити протоколу:

*назва виду документа і його порядковий номер;

*назви зібрання (колективу, організації, установи) із зазначенням його характеру (загальні збори, виробнича нарада та інш.);

*дата, місце проведення;

*кількісний склад учасників;

*посади керівного складу зібрання(голови, секретаря, членів президії);

*порядок денній(поширені назви речення);

*текст протоколу з обов’язковими словами: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ;

*резолюція(ухвала) зборів;

*обов’язкові підписи керівників зібрання.

Зробити переклад тексту фахового змісту.

Важливу роль у розвитку електровимірювальної техніки приблизно в ті ж роки І зіграли праці акад. Б.С. Якобі. Їм розроблений ряд приладів для вимірювання опору електричного кола, зроблені перші кроки в області забезпечення єдності у вимірі електричних величин. Справа в тому, що до 1880 року на практиці використовувалося 15 різних одиниць електричного опору, 8 одиниць ЕРС, 5 одиниць електричного струму. Таке становище сильно ускладнювало зіставлення результатів розрахунків і вимірювань, виконаних різними дослідниками. Гостро відчувалася необхідність введення єдиної системи електричних одиниць. Така система була прийнята Першим конгресом з електрики, що відбувся в 1881 році.Особливо багато для розвитку вимірювальної техніки в Росії зробив різнобічний вчений Д.І. Менделєєв. Ним створена точна теорія ваг, за його наполяганням і при активній участі в Росії з 1899 р. була допущена факультативно метрична система мір.

Білет№22

1. Особливості перекладу текстів українською мовою.

Переклад – один з ефективних методичних прийомів засвоєння мов. Багато доводиться перекладати працівникам, які мають справу з величезним потоком наукової, політичної, культурної, спортивної та іншої інформації, що доходить до нас іншим мовам .

При перекладі особливо слід бути уважним, коли зустрічаються багатозначні слова.

Іноді одному російському слову відповідає кілька українських. Наприклад, російське слово ящик.

Це буде ящик, коли мова йде про тару для овочів або посуд для квітів, скринька – поштова і шухляда –частина меблів.

Якщо мають на увазі, що хтось уміє читати й писати, – це буде письменний ; коли хочуть підкреслити, що він знавець своєї справи , – грамотний (грамотний інженер, грамотний шахтар, грамотний спеціаліст і т.д.).

Размер, объем – укр. мовою відповідно до контексту передаються словами розмір, об’єм, обсяг.

Об’єм – показує величину завдовжки, заввишки і завширшки (об’єм конуса).

Обсяг – вживається із словами книжка, стаття, знання, гроші, робота.

Розмір – коли йдеться про величину якогось виміру (маленькі розміром перлини); музичний розмір, літературознавчий термін, стандартизований показник одягу.