Термінологічний словник

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (зокрема й кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна система — це заснована на економічних відносинах, урегульованих правовими нормами, сукупність видів бюджетів, які існують на території держави.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетне право — сукупність фінансово-правових норм, що регулю­ють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю.

Бюджетний період — період дії бюджету.

Бюджетний устрій — організація бюджетної системи, принципи її побудови, повноваження законодавчих і виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів у бюджетній сфері.

Бюджетний цикл — період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання.

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Державний борг — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний бюджет України як економічна категорія — загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування.

Державний бюджет як юридична категорія — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування впродовж бюджетного періоду.

Доходи бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством.

Закон про Державний бюджет України — закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України впродовж бюджетного періоду.

Зведений бюджет — сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу й прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

Фінансування бюджету — надходження та витрати у зв’язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів з бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами та видатками бюджету.

Місцеві бюджети

Бюджети місцевого самоврядування — бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань. План утворення та використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Бюджетні повноваження — це сукупність прав та обов’язків суб’єктів бюджетних правовідносин, а саме відносин у галузі бюджетної діяльності, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження Державного бюджету та місцевих бюджетів звітів про виконання та контролю за виконанням Державного бюджету України та міс­цевих бюджетів, тобто відносин, що формують загальне поняття бюд­жетного процесу.

Запозичення — це операції, пов’язані з отриманням бюджетом кош­тів на умовах повернення, платності та строковості, у результаті яких виникають зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.

Матеріальні бюджетні повноваження — це повноваження держави й органів місцевого самоврядування з мобілізації державних доходів, їх розподілу та використання.

Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування — гарантоване державою право та реаль­на здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Місцевий фінансовий орган — це установа, що відповідно до законодавства України організує та здійснює функції зі складання, виконання місцевих бюджетів, з контролю за витрачанням коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Обласні та районні ради — органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст.

Представницький орган місцевого самоврядування — виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до законів наділяється правом представляти інтереси територіальної громади й прий­мати від її імені рішення.

Процесуальні бюджетні повноваження — повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування в галузі бюджетного процесу.

Рішення про місцевий бюджет — це нормативно-правовий акт Верховної ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження місцевим виконавчим органам здійснювати виконання місцевого бюджету впродовж бюджетного періоду.

Територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.