Тема 5. Ергономічні проблеми підвищення продуктивності праці та вимоги до працівників бухгалтери

Тема 5.

ЕРГОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ТА ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ БУХГАЛТЕРІЇ

5.1. Поняття про ергономіку

Технічний прогрес поставив проблему "людина і машина". Автоматизація виробництва, будучи фактором полегшення і оздоровлення умов праці, може не лише покращити умови пра­ці, а й мати наслідком прямо протилежний результат — визвати тяжку психофізіологічну перенапругу. В ряді випадків розвиток техніки призводить до появи чи посилення дії на організм лю­дини шкідливих факторів (монотонність, шум, вібрація, забруд­нення повітря і т. д.). Водночас, у міру переходу до комплексної автоматизації виробництва зростає роль людини як суб'єкта праці й управління. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи і допущена нею помилка, в окре­мих випадках, може призвести до дуже тяжких наслідків. Вини­кло завдання узгодження конструкції машин з робочими харак­теристиками людини. Стало очевидно, що для оптимізації умов складної трудової діяльності недостатньо використовувати окремі рекомендації психології, фізіології, гігієни праці й інше. Необхідно узгодити ці рекомендації між собою, ув'язати в єдину систему вимог до того чи іншого виду трудової діяльності й умов її протікання. Виникла нова наука ергономіка, яка займа­ється питаннями оптимізації умов трудової діяльності на основі комплексного підходу до проектування систем "людина — засіб праці — предмет праці — виробниче середовище".

73

Тема 5. Ергономічні проблеми підвищення продуктивності праці та вимоги до працівників бухгалтери

Термін "ергономіка" походить (від грецьких слів ergon — робота та nomos — закон) був прийнятий в Англії у 1949 році, коли група англійських вчених поклала початок організації ер­гономічної дослідної спілки. В СРСР в 20-і роки минулого сто­ліття пропонувався термін "ергологія". Зараз загальноприйнятий англійський термін.

У США ця наукова дисципліна має назву "дослідження людських факторів", у ФРГ — "антропотехніка".

Ергономіка має зв'язок з усіма науками, предметом дослі­джень яких є людина як суб'єкт праці, пізнання та спілкування, а саме: психологією, фізіологією, науковою організацією праці, гігієною праці, промисловою та соціальною психологією, худо­жнім конструюванням (дизайном), системотехнікою та іншими дисциплінами.

Так, у системотехніці вона вирішує ряд проблем з оцінки надійності, точності та стабільності роботи оператора, дослі­дження впливу психічного напруження, втоми, емоціональних факторів і особливостей нервово-психічної організації операто­ра на ефективність його діяльності в системі "людина - маши­на".

Ергономіка швидко розвивається і є одним із сильних ін­струментів менеджменту, сприяючи підвищенню ефективності виробництва.

5.2. Ергономічний аналіз діяльності

Під аналізом діяльності розуміють її розчленування на ряд компонентів по визначеним ергономічним ознакам та опис вза­ємозв'язку між цими ознаками. Обсяг та глибина аналізу можуть змінюватись залежно від мети дослідження. В основу аналізу повинні бути покладені дані про психологічний та фізіологічний зміст трудової діяльності, а також про ергономічні показники.

74