22. Замовляння і заклинання. Поетика сугестивних текстів. Жанрові особливості. Структура. Символіка.

 Замовля́ння — жанр словесного фольклору, усталені вислови, речитативні, переважно віршовані тиради, що супроводжують магічні дії, рухи їх виконавців — знахарів (від «знати»), відьом чи відьмаків (від давнього «відати» — знати), чарівників, ворожбитів, шептух тощо і виражають їх бажання вплинути на природу, на людину і її стосунки з оточенням у відп  овідному напрямку (доброму або злому).  Первісно основа замовлянь обрядова (магічні дії, імітаційні рухи, можливо, без слів). Пізніше словесний супровід стає головним. Компонуються за принципом асоціювання ідеї (поняття) паралельних рядів: причина і наслідок, предмет і його образ (назва, зображення, людина і її ім'я чи якась річ). Замовляння відбивають язичницький світогляд, у них часто фігурують небесні світила, природні стихії, фантастичні місцевості, предмети, істоти тощо, але в добу християнства «в заговірні формули ввійшло дуже багато книжних християнських і апокрифічних елементів, цілі частини християнських і єретичних молитов і призивів, без яких теперішні заговори рідко коли обходяться» (Ф. Колесса).  У замовлянні багата, розмаїта поетика, ритміка, поетичний синтаксис (анафора, риторичні звертання і запитання, різні види художнього паралелізму тощо). Вражають яскравістю образів і навіть ліризмом, особливо поетичні дівочі замовляння 

Первісно основою замовлянь були обрядові, магічні дії, імітаційні рухи, які об'єднуються з певною ритмікою і послідовністю слів, від яких залежить позитивний чи негативний результат замовляння. Саме об'єднання всіх зазначених дій, урахування певних сезонних чи метеорологічних умов та самих слів замовляння і можна назвати синкретичною специфікою цього жанру. 

24

Тотемізм як прадавня форма релігії і його проекція на фольклор.

До ранніх форм релігії належать: магія, фетишизм, тотемізм, рільницький культ, шаманство, анімізм та культ предків.

Тотемізм (мовою одного з індіанських племен "тотем" - його рід) - віра в надприродну спорідненість людських колективів із певними видами тварин, рослин чи явищ. Тотемізм - це породження властивого міфологічній свідомості антропоморфізму, тобто олюднення оточуючого світу, наділення його людиноподібними рисами. Наш древній предок не виділяв себе з оточуючого світу, він відчував кровну спорідненість із ним.

Головними об'єктами поклоніння були тотемні духи, їм приносили жертви, для них танцювали, співали, ушановували їхні зображення. Убивати і з'їдати тотем можна було лише за умови дотримання певних релігійних процедур - ритуалів та обрядів. Тотемістичні елементи увійшли до складу всіх сучасних релігій; особливо відчутним є вплив тотемізму в індуїзмі.

Елементи тотемізму залишилися в обрядовості і звичаях українців (в обрядах водіння кози тощо). Саме з тотемом древні люди пов’язували своє існування і благополуччя. Частіше за все тотем був твариною, рідше рослиною. Тотемовы припи- сували надприродні можливості, йому поклонялися