47. Ідейно-жанрова своєрідність п’єс Шекспіра третього періоду творчості (на конкретному прикладі).

У самій формі драматичної творчості Шекспіра в цей період відбувається помітна зміна. З'являються риси алегоричної фантастики, умовної декоративної театральності. Це пояснюється певною мірою зовнішніми подіями: в театрі "Блэкфрайерс" роль "партеру" звелася майже до нуля, і законодавцем сцени став придворний глядач. Але якщо і змінилася форма, гуманістична тема Шекспіра залишилася недоторканною і навіть отримала подальший розвиток. Шекспір знаходить вихід з трагічного круга. Цей вихід - віра в майбутнє людства. Так, "Буря" завершується пророцтвом Просперо, що обіцяє подорожнім тихе море і сприятливий вітер. Залишається віра Шекспіра у ті гуманістичні ідеали, які зіткнулися в трагічному конфлікті з оточуючою дійсністю. Це дозволяє назвати останній етап його творчості не періодом холодної і абстрактної фантастики, а романтичним періодом незахололої і в інших формах боротьби, що тривала. Пророцтво про перемогу людини над природою складає основну тему "Бурі" (The Tempest), цієї утопії Шекспіра. "Буря" в абстрактно-алегоричній формі, що зовні нагадує нарядну "маску", як би підводить підсумок основній гуманістичній темі творчості Шекспіра і в цьому відношенні є одним з найчудовіших творів великого драматурга. Просперо (to prosper - досягати успіху, процвітати) втілює процвітаюче людство, завдяки мудрості якого молодому поколінню, Міранді і Фердинанду, відкритий шлях на щастя, тоді як Ромео і Джульєта заплатили життям за одну спробу вступити в нього. В образі чотириногого Калибана Просперо перемагає темні, хаотичні сили природи, а в особі духу стихій Ариэля - потужністю свого знання примушує служити собі ті сили природи, які корисні людині. Перемогти природу - означає пізнати долю. І Просперо вільно читає в книзі прийдешнього. "Буря" - гімн людству і очікуючому його щастю. "Як прекрасне людство! – вигукує Міранда - О, прекрасний новий світ, в якому живуть такі люди"! Про щедрі плоди землі, про повних жнива коморах, про огрядні виноградники, про зникнення недоліку і нужди співає Церера. Для раннього періоду творчості Шекспіра особливо типові сонячні фарби комедій; потім великий драматург переживає грізні конфлікти трагедій і "Буря" виносить нас на світлий берег. У чому ж, проте, полягає це просвітлення? Чи в "примиренні" з життям, в "прийнятті зла, як факту", як нерідко тлумачили шекспірознавці? Але Просперо не примиряється з Калібаном: він перемагає його і примушує служити собі. Світлий початок в людині перемагає початок звіриний. Чи у відході від життя? Але Просперо не залишається на острові, він повертається до людей. Проте це вже не колишній Просперо. Це - минула через "бурю" і навчена досвідом людина. У "Бурі" Шекспір не повертається до "первинної гармонії", але долає трагічне відчуття життєвих протиріч силою віри в прийдешню долю людства і урочистість молодого покоління. Остання п'єса Шекспіра завершується пророцтвом Просперо про спокійні моря і сприятливий вітер. Так радісним пророцтвом про прийдешні долі людства завершується творчість Шекспіра. Не раз висловлювалася думка, що "Буря" - відмічена нальотом розчарування, відмовою від життя і відходом у фантастику. Проте така характеристика в усякому разі не торкається внутрішньої суті творів. В них більше абстрактного алегоризму, чим в колишніх. У них більше святковості, але за цією пишною зовнішністю ховається, проте, все та ж пристрасна мрія великого