59.Позакласна робота з вивчення історії в допоміжнійній школі

Позакласною роботою з історії у методиці називають „діяльність школярів, яка здійснюється на основі добровільного прийняття участі у самодіяльності, має у своєму змісті пізнання історичного минулого та дійсності, керується вчителем й сприяє поглибленню знань учнів у галузі історії, розвитку його різносторонніх інтересів та можливостей, формуванню особистості”.

Жоден підручник, жоден урок не може дати учням такого яскравого уявлення про минуле та теперішнє рідної країни, яке дає їм невимушене знайомство з її прекрасними куточками, людьми і створеними ними витворами мистецтва.

Особливості позакласної роботи з історії в ДШ:

1. Позакласна робота має добровільний характер і час її проведення визначається вчителем разом з учнями.

2. У позакласній роботі вчитель відносно вільний у виборі змісту, тоді коли зміст уроків визначається державною програмою з історії для спеціальних шкіл.

3. У позакласній діяльності створюються сприятливі умови для врахування психологічних та вікових особливостей школярів з порушенням інтелекту за рахунок використання більш різносторонніх форм роботи в порівнянні з уроками історії. Наприклад, у 7-му класі частіше використовуються історичні ігри, елементи драматизації, екскурсії до музею, по місту, до місць історичних подій.

4. У позакласній роботі створюються більші можливості для формування інтелектуальних та практичних вмінь учнів спеціальної школи у процесі виконання ними різносторонніх завдань репродуктивного та пошукового характеру.

5. У позакласній роботі ширше, ніж на уроках історії, здійснюється зв’язок з теперішнім. Учні спеціальної школи залучаються до оформлення тематичних виставок та випуску історичних стенгазет, проведення свят, які присвячені історичним датам.

Разом з тим позакласна робота і робота на уроках історії тісно пов’язана з вивченням програмних тем.

Позакласна робота з історії у спеціальній школі вирішує цілий комплекс навчальних, виховних та розвиваючих задач:

1. Поглиблення та поширення знань, отриманих учнями на уроках, збагачення їх новими уявленнями і поняттями. Збагачення краєзнавчими матеріалами, музейними експонатами, додатковою історичною літературою допоможе учням з порушенням інтелекту краще опанувати знаннями, передбаченими програмою історії.

2. Розвиток інтересу учнів до історії.

3. Розвиток розумових здібностей. Цьому сприяє використання багатьох різних джерел пізнання.

4. Розвиток інтелектуальних та практичних вмінь учнів: знаходити потрібну книжку, користуватися довідником, готувати повідомлення з одного або багатьох джерел, аналізувати та порівнювати музейні експонати, вести розмову з учасниками подій, збирати краєзнавчий матеріал.

5. Виховання почуттів, морально-естетичного розвитку особистості, працелюбності, відповідальності.

Таким чином, у навчальній та позакласній роботі з історії вирішуються одні й ті ж самі навчальні, виховні та корекційно-розвиваючі задачі, але на іншому матеріалі та іншими шляхами. На позакласних заходах розвиваються вміння, які успішно можуть бути застосовані на уроках.

Зміст позакласної роботи з історії у спеціальній школі

Зміст позакласної роботи визначається загальними задачами, які стоять перед спеціальною школою. Для реалізації цих задач учителю історії важливо визначити зміст та доступні форми позакласної роботи.

Найчастіше зміст позакласної роботи з історії у спеціальній школі направлений на комплексне вивчення історичного минулого паралельно з програмними темами курсу історії. Такий підхід передбачає різноманітність форм та видів організації, виходячи із тем курсу.

Важливим напрямком у позакласній роботі може бути вивчення культури, а саме: традицій, обрядів, архітектури, живопису, музичного та театрального мистецтва. Організовуючи позакласну роботу, учитель може використовувати різні форми: екскурсії до музею, по місту, перегляд репродукцій кінофільмів, прослуховування музичних творів, зустрічі з відомими діячами мистецтва тощо. Усе це буде сприяти моральному та етичному вихованню школярів з порушеннями інтелекту, розвитку їх кругозору.

Один з найбільш цікавих, доступних та значущих для учнів спеціально школи напрямків позакласної роботи з історії – вивчення минулого та теперішнього рідного краю. Краєзнавча робота дає змогу розширити кругозір учнів, привити любов та бережливе ставлення до своєї батьківщини, навчити орієнтуватися у просторі. Ця робота передбачає участь школярів у різноманітних видах діяльності: вони читають рекомендовану літературу, приймають участь в екскурсіях, знайомляться з архітектурними пам’ятниками і музейними експонатами; результати такої діяльності оформлюються у вигляді фотовиставок, стенгазет, малюнків, творів.

Форми та види позакласної роботи з історії у спеціальній школі

Форми та види позакласної роботи розрізняються залежно від кількості учнів: можуть бути масовими або фронтальними, груповими або гуртковими, індивідуальними.

За тривалістю форми позакласної роботи з історії поділяються на систематичні та епізодичні (зустрічі, екскурсії).

При виборі форми позакласної роботи з історії вчитель повинен враховувати не тільки вік учнів, але й особливості їх пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особистісні риси кожного учня.

Основними формами позакласної історичної роботи в допоміжній школі є такі.

1. Позакласне читання з історії.

2. Історичний гурток.

3. Історичні вечори.

4. Екскурсії.

5. Зустрічі з цікавими людьми.

6. Конкурси, вікторини.

У всіх розглянутих формах позакласної роботи у допоміжній школі велике значення приділяється вчителеві історії. Його вміле керування пізнавальною діяльністю учнів, зацікавлене відношення робить цю роботу пізнавальною, захоплюючою та плодотворною для учнів з порушенням інтелекту.

60. ­­Пропедевтика вивчення історії в ^допоміжній школі

Пропедевтика вивчення історії - це підготовка учнів до свідомого засвоєння шкільного курсу історії. Порушення пізнавальної діяльності не дозволяють учням спеціальної (корекційної) школи належним чином сприймати й осмислювати багато явищ і подій громадського життя, особливо якщо вони віддалені в часі від сучасності. Діти з порушенням інтелекту потребують допомоги при осмисленні навколишнього світу і процесів, що відбуваються в ньому. У зв'язку з цим, в умовах спеціального навчання зростає роль пропедевтичного періоду, що дозволяє підготувати школярів до вивчення історії як самостійного предмета в 7-9 класах. Саме попередні шість років навчання стають базою для навчання історії учнів з порушенням інтелекту.Шляхи розширення соціального досвіду, нагромадження суспільно- історичних уявлень і понять досить різноманітні. Це можуть бути як індивідуальні, так і групові (з класом) бесіди на суспільно-історичну тематику. Здобуті знання школярі мають змогу уточнити під час таких бесід і закріпити в різних видах діяльності.Різноманітні види позакласної роботи дозволяють учням накопичувати різноманітну історичну інформацію, на яку можна буде спиратися надалі при вивченні історії, як навчальної дисципліни.До завдань пропедевтичного періоду вивчення історії не входить формування певної системи історичних знань, оскільки це завдання занять з вивчення систематичного курсу історії України, але за цей період у школярів із порушенням інтелекту накопичуються, уточнюються, виправляються,

розширюються початкові суспільно- історичні уявлення й поняття.Пропедевтика вивчення історії здійснюється на базі різних навчальних предметів. На уроках математики формуються часові та просторові уявлення й поняття; на уроках читання, розвитку зв'язного мовлення відбувається знайомство з текстами суспільно-історичного змісту; на уроках географії учні вивчають положення свого міста, країни на карті світу тощо.Але головна роль в історичній пропедевтиці належить урокам читання. Саме в підручниках для читання в 2-х - 6-х класах учні отримують початкові історичні уявлення й поняття. Але формування цих уявлень і понять не є метою цих занять. Вчитель історії повинен знати, яке коло уявлень і понять сформовано в учнів на уроках читання в 2-х - 6-х класах, якими уміннями і навичками роботи з навчальною книгою (текстом, ілюстративним об'єкта (Ріка)3)Визначення поняття (природний водний потік, що рухається у зниженнях рельєфу^4)Наочність:-рівнинна річка, гірська річка, річки зі змішаною течією5)Відповідне картографічне зображення (показ зазначених річок на фізичній карті). У схемі подано асоціативний ряд, який розкриває комплекс семантичних значень знака: його істотних ознак і можливих проявів у дійсності.Як видно зі схеми, спочатку вчитель демонструеучням знак на нейтральному фоні, формуючи поняття про річку взагалі. А потім показує, як змінюється прочитання знака, його значення залежно від фону (кольору), на якому цей знак зображений і як від цього змінюється весь асоціативний ряд прочитання: зелений фон, жовтий, коричневий - різних відтінків. В процесі формування в учнів нових понять пояснення поєднується з бесідою. Наприклад, під час формування поняття "ріка" вчитель показує зображення різних рік, потім пропонує учням визначити спільне для цих рік: рухається вода в річці чи ні? (Вода тече). Як утворилася річка? Потім узагальнюються найсуттєвіші ознаки визначення даного поняття: "Ріка - це великий потік води в природі [природний водний потік, що рухається у зниженнях рельєфу )", і співставляються з визначенням такі ознаки, як величина, глибина, напрям течії ріки тощо. Потім учитель пропонує учням виконати практичні роботи: замалювати схему ріки, зобразити з піску чи глини русло ріки з притокою та інші її частини, далі слід порівняти річку з каналом, озером, ставком (пруд), рівнинні й гірські ріки.

61. Розкрийте механізм виникнення вторинних порушень на основі первинного дефекту. Дайте визначення поняття про специфічний недорозвиток, напрямки виникнення вторинних порушень «згори вниз», «знизу вгору».

Третій параметр дизонтогенезу характеризує відношення між первинним і вторинним дефектом... За Л.С.Виготським первинним є порушення, які безпосередньо випливають з біологічного характеру хвороби..., а вторинні — виникають опосередковано в процесі аномального соціального розвитку...

Механізм виникнення вторинних порушень різноманітний. Вторино порушуватись можуть фун-ї: а)безпосередньо пов’язаних з первинно порушеною (специфічний недорозвиток) (порушення мовлення при відсутності слуху); б)які під час негативного фактора знаходились в сенситивному періоді (для дошкільників - довільна моторика і мовлення), в) складних психічних процесів опосередкованих великою кількістю міжцентральних взаємодій (інтелект, особистість, між особистісні відносини). Вторинний дефект ... виступає основним об’єктом психологічного вивчення і корекції аномального розвитку.

Специфічність недорозвитку зменшується в міру віддалення від основного дефекту..В залежності від положення первинного дефекту, вторинний недорозвиток може розвиватись „знизу-вгору” або „згори-вниз”. Л.С.Виготський вважав, шо основною координатою вторинного недорозвитку є напрямок "знизу догори" — від елементарних функцій до складніших. Проте ряд дйшх дозволяє вважати, що вторинний недорозвиток може спостерігатись не лише щодо вищих психічних, а й базальних функцій. Відомо, що в онтогенезі розвиток йде не лише "знизу догори”, але й "зверху донизу". В останньому випадку розвиток вищих психічних функцій стимулює перебудову базальних... У випадку дефекту виших рівнів така перебудова не відбувається, виникає вторинний недорозвиток базальних систем (недорозвиток "зверху донизу"). Так. наприклад, при олігофренії недорозвиток мислення сприяє і вторинному недорозвитку гнозису і праксису.

Важливим фактором виникнення вторинних відхилень є соціальна депривація, оскільки дефект перешкоджає спілкуванню з дорослими, гальмує набуття знань і вмінь. Рання корекція наявних відхилень дозволяє попередити виникнення значної кількості вторинних порушень.

Необхідність ранньої корекції вторинних порушень зумовлена особливостями психічного розвитку дитячого віку. Пропущені терміни в навчанні і вихованні автоматично не компенсуються у старшому віці. а виникаюче відставання вимагає вже складніших і спеціальних зусиль для його подолання...

Таким чином, в процесі розвитку змінюється ієрархія між первинними і вторинними, біологічно і соціально зумовленими порушеннями. Якщо на перших етапах основною перешкодою навчання і виховання є первинний дефект, то згодом вторинно виникаючі явиша психічного недорозвитку, а також негативні особистісні установки... нерідко починають займати провідне місце, іррадіюють на більш широке коло психологічних вікових проблем, перешкоджаючи адекватній соціальній адаптації, і, навпаки, рання психолого-педагогічна корекція дефекту значно покращує прогноз формування особистості та соціальної адаптації аномальних дітей.