- •172 Глава 5 основи організації санітарно-епідемічного забезпечення військ
- •5.1. Поняття, значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах у воєнний час
- •5.2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах
- •5.2.1. Медичний контроль за станом здоров’я особового складу військ, розробка та проведення заходів, спрямованих на підвищення специфічної резистентності особового складу до інфекційних захворювань
- •5.2.2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ, умовами військової праці та за похованням померлих і загиблих
- •5.2.2.1. Санітарний нагляд за розміщенням військ
- •5.2.2.2. Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців
- •5.2.2.3. Санітарний нагляд за водопостачанням
- •5.2.2.4. Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу
- •5.2.2.5. Санітарний нагляд за умовами військової праці
- •5.2.2.6. Санітарний нагляд за похованням померлих і загиблих військовослужбовців
- •5.2.3. Участь у розвідці джерел водопостачання, експертиза води та продовольства
- •5.2.4. Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ
- •5.3. Характеристика санітарно-гігієнічного стану військової частини та району її розміщення
- •5.4. Зміст протиепідемічних заходів у військах
- •5.5. Характеристика санітарно-епідемічного стану військової частини, району її дій і розміщення
- •5.6. Організація обсервації і карантину у військовій частині
- •5.7. Коротка характеристика сил і засобів медичної служби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і проти-епідемічних заходів у військах
- •5.8.1. Визначення поняття, завдання і види медичної розвідки
- •5.8.2. Види медичної розвідки
- •5.8.3. Вимоги до медичної розвідки
- •5.8.4. Організація медичної розвідки
- •5.8.5. Організація та зміст медичної розвідки у підрозділах та частинах медичної служби Збройних Сил України
5.5. Характеристика санітарно-епідемічного стану військової частини, району її дій і розміщення
Організація і обсяг протиепідемічних заходів визначається конкретною бойовою обстановкою, а також санітарно-гігієнічним і санітарно-епідемічним станом військ і району їх дії, які визначаються через безперервне проведення санітарно-епідемічної розвідки і спостереження. Тому кожен начальник медичної служби повинен мати дані про санітарно-епідемічний стан військ і району, який вони займають.
Санітарно-епідемічний стан частини і району її дії може бути: благополучним, нестійким, неблагополучним і надзвичайним.
Благополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається:
при відсутності гострозаразних захворювань або у випадку їх появи, при задовільному санітарно-гігієнічному стані військ;
при відсутності умов для формування епідемічних осередків і поширення інфекційних захворювань серед особового складу (задовільний санітарно-гігієнічний стан частини);
при появі поодиноких випадків інфекційних захворювань характерних для цієї місцевості (за виключенням особливо небезпечних інфекцій (ОНІ);
якщо противник не застосовував біологічну зброю і благополучному санітарно-епідемічному стані району діяльності військ;
Благополучним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається:
при відсутності гострозаразних захворювань серед населення;
при появі поодиноких випадків інфекційних захворювань, що не викликають загрози для військ;
при відсутності факту застосування БЗ;
при відсутності умов для широкого поширення інфекційних захворювань (задовільний санітарно-гігієнічний стан території, об’єктів водопостачання, комунальний благоустрій).
Нестійким санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї з наступних умов:
виникнення поодиноких інфекційних захворювань, не характерних для цієї місцевості;
незначне збільшення спорадичних захворювань, які мали місце раніше;
поява групових захворювань без тенденції до подальшого поширення при задовільному санітарно-гігієнічному стані частини;
розміщення особового складу в районі, санітарно-епідемічний стан якого нестійкий, або неблагополучний;
незадовільний санітарно-гігієнічний стан частини.
Нестійким санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:
виникнення серед населення незареєстрованих раніше групових інфекційних захворювань при задовільному санітарно-гігієнічному стані території, об’єктів водопостачання і відсутніх умовах для масового розповсюджування захворювань;
наявність епідемічних осередків інфекцій, які викликають загрозу заносу їх у війська;
незадовільний санітарно-гігієнічний стан населених пунктів і об’єктів водопостачання, комунальна невпорядкованість;
безпосередньо близьке розташування району діяльності військ до великих неліквідованих епідемічних осередків, або осередків бактеріального зараження.
Про нестійкий санітарно-епідемічний стан начальник медичної служби доповідає командиру і вищестоящому начальнику медичної служби. Окрім цього, він відпрацьовує план протиепідемічних заходів із зазначенням строків їх проведення, сил і засобів які будуть використовуватися і відповідальних виконавців.
Посилюється санітарно-епідеміологічна розвідка, створюється резерв сил і засобів для проведення необхідних запланованих заходів, збільшується число місць в ізоляторах і готується санітарний транспорт для евакуації інфекційних хворих. При необхідності проводиться імунізація та ревакцинація особового складу.
Неблагополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї із наступних умов:
поява серед особового складу групових інфекційних захворювань і наявність умов для їх подальшого розповсюдження;
занос у війська поодиноких захворювань ОНІ (чума, віспа, холера);
розміщення в районі, санітарно-епідемічний стан якого оцінюється як надзвичайний або після застосування противником БЗ (за виключенням підтвердженого факту застосування рецептур ОНІ),
Неблагополучним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:
поява групових інфекційних захворювань серед населення і наявність умов для їх розповсюдження (незадовільний санітарний гігієнічний стан території, об’єктів водопостачаня, комунального господарства);
виникнення поодиноких випадків захворювань ОНІ;
після застосування противником БЗ (окрім збудників ОНІ).
Частина або район об’являються неблагополучними в санітарно-епідемічному відношенні розпорядженням командувача об’єднання (АК). Після цього, як правило, в частині об'являється режим обсервації і безпосереднє керівництво проведенням заходів здійснює начальник медичної служби об’єднання (АК). Приводиться в дію план протиепідемічних заходів. Як доповнення до цього, проводяться заходи спрямовані на обмеження контакту особового складу між підрозділами, а також з особовим складом сусідніх частин.
При виявленні в районі бойових дій осередків інфекційних захворювань, проводяться заходи щодо їх локалізації та ліквідації.
Надзвичайним санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї із наступних умов:
зростання кількості інфекційних хворих серед особового складу до епідемії за короткий строк, що приводить до втрати боєздатності;
поява повторних випадків ОНІ чи виникнення групових спалахів цих хвороб;
визначення факту застосування противником біологічної зброї у вигляді рецептур ОНІ;
Надзвичайним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:
поява групових захворювань ОНІ серед населення;
широке розповсюдження інших небезпечних для військ інфекційних захворювань;
застосування противником збудників ОНІ;
активізація природного осередку чуми і поява захворювань чумою серед людей.
Надзвичайний санітарно-епідемічний стан об’являється наказом командувача ОК, а начальник медичної служби ОК доповідає в Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони.
В частині встановлюється карантин. Для цього їй визначаються спеціальні райони ізоляції, куди направляються необхідні сили і засоби медичної служби ОК. Якщо умови не дозволяють вивести частину із району бойових дій, то тимчасово впроваджується обсервація. Райони надзвичайного санітарно-епідемічного стану для розташування військ не призначаються.