5.8.4. Організація медичної розвідки

В залежності від конкретних умов медична служба може одержувати необхідні їй відомості різними шляхами. Основними з них варто вважати: а) вивчення топографічних карт, військово-географічних і військових медико-географічних описів; б) одержання відомостей від штабів, органів виховної роботи, хімічної, ветеринарної та ін. служб; в) збір і перевірка даних, що є в медичних працівників місцевої охорони здоров’я і населення; г) участь у допиті військовополонених, зокрема полонених медичних працівників, і вивчення документів, захоплених у противника; д) безпосереднє обстеження районів і окремих об’єктів; е) забір проб повітря, ґрунту, води, продовольства, відловлювання тварин - можливих носіїв збудників хвороб, їх переносників і наступне лабораторне дослідження, у тому числі і з метою індикації бактеріальних засобів.

Безпосереднє обстеження районів і окремих об’єктів може здійснюватись спеціально виділеною групою медичних працівників, оснащених необхідними засобами, чи особисто медичним начальником. Особисте вивчення місцевості, проведене медичним начальником для прийняття чи уточнення рішення по організації медичного забезпечення військ і розміщення підлеглих йому підрозділів, частин і закладів медичної служби, називається рекогносцировкою.

Для організації медичної розвідки начальнику медичної служби необхідно знати завдання бригади (армійського корпусу) і медичної служби, бойову обстановку, а також вказівки вищестоящого начальника медичної служби.

На конкретні форми організації медичної розвідки істотний вплив здійснюють її завдання, умови обстановки, склад залучених сил і засобів, час, яким володіє медична служба для ведення медичної розвідки. Послідовність і зміст роботи начальника медичної служби по організації медичної розвідки показані на рис. 5.2).

Попередньо він вивчає необхідний район по наявним у його розпорядженні матеріалам (військові медико-географічні описи, довідкові дані, медико-географічні карти та ін. джерела, що містять необхідні медичній службі відомості про дану територію), одержує необхідну інформацію в штабі від начальника розвідки, начальників хімічної й інженерної служб та ін. На основі цього визначаються напрямки, райони, об’єкти і предмети медичної розвідки, її завдання і в подальшому приймається рішення щодо організації розвідки. У рішенні, яке оформлюється у вигляді плану медичної розвідки, визначаються: цілі, завдання медичної розвідки, склад розвідувальних груп і їх оснащення, маршрути та об’єкти розвідки, час початку і закінчення розвідки, терміни, місце і порядок представлення повідомлень (усних доповідей) про результати медичної розвідки. Отримані в результаті розвідки дані начальник медичної служби ретельно аналізує і використовує при здійсненні процесу планування організації медичного забезпечення військ.

Рис. 5.2. Зміст та послідовність роботи начальника медичної служби щодо організації та проведення медичної розвідки

Після ухвалення рішення про організацію медичної розвідки розвідувальній групі ставляться завдання і виділяються необхідні засоби.

Розвідувальна група проводить медичну розвідку шляхом безпосереднього обстеження районів і окремих об’єктів, опитування місцевих жителів, одержання даних від місцевих органів влади і медичних працівників, проведення лабораторних досліджень та ін. Після закінчення медичної розвідки старший групи особисто доповідає про її результати начальнику медичної служби військової частини (з’єднання, об’єднання).