5.2.2.5. Санітарний нагляд за умовами військової праці

Санітарний нагляд за умовами військової праці проводиться з метою попередження захворювань, уражень та травм у військовослужбовців, обумовлених впливом несприятливих чинників військово-професійного середовища.

Несприятливий вплив чинників навколишнього середовища в процесі військової служби може проявитися гострими та хронічними захворюваннями. Ризик виникнення цих захворювань збільшується під час аварійних ситуацій або в результаті порушення техніки безпеки.

До шкідливих штучних чинників відносяться технічні рідини, вихлопні та порохові гази, окис вуглецю, електромагнітні випромінювання надвисоко-частотного діапазону, шум, вібрація, перевантаження тощо.

Окрім шкідливих штучних чинників існує цілий ряд природних чинників, які за певних обставин можуть призвести до патологічних змін в організмі. До них відносяться: підвищений тиск при водолазних роботах, понижений атмосферний тиск та гіпоксія при діях військ у гірській місцевості, у пілотів літаків.

Санітарний нагляд за умовами військової праці передбачає:

контроль за дотриманням гігієнічних вимог при роботі з джерелами іонізуючих і лазерних випромінювань, пристроями, які утворюють електромагнітні поля надвисоких частот;

контроль за дотриманням гігієнічних вимог при роботі з агресивними і токсичними речовинами;

контроль за виконанням гігієнічних норм і правил при експлуатації бойової техніки і озброєння;

контроль за забезпеченням особового складу засобами захисту і за правильністю їх використання;

подання пропозицій щодо поліпшення умов праці та з профілактики впливу несприятливих факторів на особовий склад.

5.2.2.6. Санітарний нагляд за похованням померлих і загиблих військовослужбовців

В умовах сучасної війни, коли в районах бойових дій неминучі масові втрати особового складу військ і цивільного населення, велике значення для санітарного благополуччя військ має виконання санітарно-гігієнічних вимог під час очищення районів бойових дій від трупів загиблих військовослужбовців.

Ділянка для поховання повинна бути розташована не ближче 300 метрів від населеного пункту на піднесених місцях, з низьким стоянням грунтових вод (не менше ніж 0,5 метрів від дна могили). Поховання може бути одиночним чи в братських могилах. На одного трупа приділяється 1-2 м кв площі. В одній могилі не слід ховати більш 100 трупів. Нагробний пагорб робиться висотою не нижче 0,75 м, край його повинен виступати за межі могили.

Для дезинфекції трупів хворих, померлих від інфекційних хвороб, застосовуються дезинфікуючі засоби. З цією метою на дно могили засипають шар хлорного вапна товщиною в 2-3 см, а труп загортається в тканину просякнуту 5% розчином лізолу чи ДТСГК або 10% розчином хлорного вапна.

Таким чином санітарний нагляд за умовами поховання померлих і загиблих передбачає:

контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог під час вибору місця для поховання загиблих;

контроль за виконанням правил поховання загиблих і померлих військовослужбовців;

проведення дезинфекції небезпечних в санітарно-епідемічному відношенні матеріалів;

забезпечення підрозділів (команд), які виділяються для поховання і очистки поля бою дезинфікуючими засобами;

контроль за станом здоров’я особового складу, який задіяний в роботах по похованню загиблих.