5.7. Коротка характеристика сил і засобів медичної служби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і проти-епідемічних заходів у військах

Проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів є обов’язком всього особового складу медичної служби. Проте обсяг і склад цих заходів, які проводяться різними ланками медичної служби, неоднакові і визначаються завданнями, умовами діяльності, кваліфікацією медичного складу і його оснащенням.

Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в роті проводить санітарний інструктор, в батальйоні - фельдшер (начальник медичного пункту батальйону), в частині проведення цих заходів організовує начальник медичної служби.

В результаті реформування санітарно-епідеміологічної служби ЗС України створена нова організаційно-штатна структура закладів, визначені основні напрямки удосконалення і функціонування системи державного санітарно-епідеміологічного нагляду в ЗС України та протиепідемічного захисту військ. В основу здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду покладено принцип територіальності з чітким розмежуванням відповідальності медичної служби та санітарно-епідеміологічної служби ЗС України та створена санітарно-епідеміологічна управлінська вертикаль.

До складу санітарно-епідеміологічної управлінської вертикалі (служби) входять:

санітарно-епідеміологічне управління ДОЗ МО України;

Центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України;

регіональні санітарно-епідеміологічні загони;

територіальні санітарно-епідеміологічні загони;

санітарно-епідеміологічні лабораторії гарнізонів.

До складу санітарно-епідеміологічних закладів на воєнний час входять також санітарно-контрольні пункти (СКП).

Санітарно-епідеміологічне управління ДОЗ МО України у своєму складі включає:

організаційно-методичний відділ (відділення збору і обробки інформації, організаційне відділення),

епідеміологічний відділ;

санітарно-гігієнічний відділ.

Усі відділи санітарно-епідеміологічного управління очолюють головні фахівці МО України.

Центр державного санітарно-епідеміологічного наглядуЗС України у своєму складі включає:

епідеміологічний відділ (епідеміологічне відділення; дезинфекційне відділення);

санітарно-гігієнічний відділ (відділення гігієни харчування; відділення комунальної гігієни; гігієнічна лабораторія);

мікробіологічний відділ (бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій, відділення аналізу імунобіологічних та діагностичних препаратів);

відділ радіології і токсикології (токсикологічне відділення; токсикологічна лабораторія; лабораторія вимірювання фізичних факторів; радіологічне відділення);

підрозділи забезпечення та віварій.

Основними напрямками діяльності фахівців санітарно-епідеміологічних закладів в межах територій відповідальності є:

здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в обсязі та з періодичністю, яка визначається епідеміологічною ситуацією та реальним санітарним станом військового господарства;

визначення пріоритетних заходів щодо профілактики захворювань, а також охорони здоров'я військовослужбовців від шкідливого впливу різних чинників навколишнього середовища;

вивчення, оцінка та прогнозування показників здоров'я військовослужбовців незалежно від стану середовища, яке спричиняє на них негативний вплив;

підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ, запобігання занесенню та розповсюдженню особливо небезпечних та паразитарних інфекцій;

усунення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь і радіаційних уражень військовослужбовців;

облік інфекційних, паразитарних та професійних захворювань і отруєнь.

Конкретні напрямки діяльності, завдання, функції, критерії оцінки державної санітарно-епідеміологічної служби визначаються відповідними положеннями про санітарно-епідеміологічні заклади ЗС України.

Санітарно-епідеміологічний загін (регіональний)у своєму складі має:

організаційно-методичний відділ;

епідеміологічний відділ (пересувне санітарно-епідеміологічне відділення; бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій; дезинфекційне відділення; дезинфекційно-дератизаційне відділення; відділення санітарної обробки);

санітарно-гігієнічний відділ (санітарно-гігієнічне відділення; радіаційно-токсикологічне відділення; санітарно-гігієнічна лабораторія; відділення санітарно-епідеміологічної розвідки);

санітарно-контрольний пункт та підрозділи забезпечення.

Санітарно-епідеміологічний загін (територіальний)у своєму складі має:

епідеміологічне відділення,

пересувне санітарно-епідеміологічне відділення,

бактеріологічне відділення,

відділення особливо небезпечних інфекцій,

санітарно-гігієнічне відділення

токсико-радіологічне відділення,

відділення санітарно-епідеміологічної розвідки,

дезинфекційно-дератизаційне відділення,

відділення санітарної обробки,

відділення матеріально-технічного забезпечення

санітарно-контрольний пункт.

На СЕЗ територіальні та регіональні покладаються наступні завдання:

проведення санітарно-епідеміологічної розвідки в районі розташування та ведення бойових дій військ;

вивчення і аналіз санітарно-епідеміологічної обстановки у військах;

проведення санітарно-гігієнічних та мікробіологічних досліджень;

проведення індикації бактеріальних засобів на об’єктах навколишнього середовища і матеріалах від хворих;

експертиза води та продовольства на зміст радіоактивних та отруйних речовин;

обстеження природних осередків інфекцій і розробка заходів по профілактиці зараження особового складу військ;

участь в проведенні у військах режимно-обмежувальних заходів і ліквідації осередків особливо небезпечних інфекцій;

проведення повної санітарної обробки особового складу військ за епідемічними показниками;

організація і проведення дезинфекційних, дезинсекційних і дератизаційних заходів у військах;

здійснення кваліфікованого санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, умовами військової праці;

забезпечення СЕЛ гарнізонів реактивами, діагностикумами, поживними середовищами, лабораторними тваринами, тощо;

заміна СЕЛ гарнізонів, що вибули з ладу;

контроль та надання допомоги військовій медичній службі в проведенні санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

До складу санітарно-епідеміологічної лабораторії гарнізону входять:

начальник лабораторії – лікар епідеміолог, лікар радіолог, лікар токсиколог, лікар гігієніст, бактеріолог, лаборант, санітарний інструктор - дезинфектор, санітарний інструктор – дозиметрист, санітар, водій-електрик, оператор ПЕОМ і санітар.

Основні завдання санітарно-епідеміологічної лабораторії гарнізону:

проведення санітарно-епідеміологічної розвідки і спостереження;

участь в проведенні бактеріологічної розвідки з проведенням специфічної ідентифікація бактеріальних засобів;

проведення поточних санітарно-гігієнічних і мікробіологічних досліджень;

проведення експертизи води і продовольства на вміст радіоактивних та отруйних речовин;

епідеміологічне обстеження осередків інфекційних захворювань в частинах та підрозділах району обслуговування з організацією заходів щодо їх локалізації та ліквідації;

здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, банно-пральним обслуговуванням, умовами військової праці військовослужбовців, а також за похованням загиблих в бою;

здійснення контролю та методичної допомоги при організації та проведенні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у частинах і підрозділах;

організація і проведення повної санітарної обробки поранених і хворих які надходять в медичну роту бригади;

надання методичної допомоги при впровадженні суворого протиепідемічному режиму в медичній роті бригади та ВППГ;

здійснення епідеміологічного аналізу інфекційних захворювань військовослужбовців в частинах та підрозділах в районах обслуговування;

організація і проведення протиепідемічних заходів в частинах розташованих в районі обслуговування.

Санітарно-контрольний пунктпризначений для проведення санітарного нагляду за санітарним станом ешелонів і команд військовослужбовців, які рухаються залізничним, водним, а також автомобільним транспортом. Він виконує функції протиепідемічних перешкод на шляхах пересування військ з метою попередження заносу інфекцій у війська, або з військ на територію країни.

Завданнями санітарно-контрольного пункту є:

контроль за санітарно-епідемічним станом ешелонів;

проведення санітарної обробки ешелонів за необхідності;

затримання для обсервації військовослужбовців за необхідності;

ізоляцію інфекційних хворих і проведення всього комплексу протиепідемічних заходів.

5.8. Медична розвідка