Тема: «Соціальні зміни та соціальні процеси»

1. Поняття соціальних змін.

У соціальній сфері не існує незмінних об'єктів і суб'єктів. Тому явища суспільного життя слід розглядати не тільки в статичному стані, а насамперед у динаміці. Соціальна динаміка разом із соціальною статикою були основними напрямами соціологічного аналізу О. Конта. Ідеї динамізму соціальних процесів сповідував і Г. Спенсер, який сформулював ключові положення еволюціонізму як методологічного фундаменту соціології. Значну увагу аналізу динаміки суспільного розвитку приділяв К. Маркс, створивши теорію суспільної формації, у межах якої виокремив етапи послідовного розвитку суспільства.

У середині XX ст. на зміну пануючим у західній соціології структурно-функціоналістським ідеям стабільності й непорушності існуючого порядку прийшли критичні ідеї (Г. Беккер, У. Мур, Н. Смелзер та ін.) про необхідність фундаментальних соціальних змін у суспільстві. Якщо у функціоналізмі соціальні зміни ототожнювалися з адаптацією, то його опонентами вони розглядались як реформістська перебудова.

Поняття «соціальні зміни» у вітчизняній соціології вживалось рідко. Звичнішим було поняття «соціальний розвиток», яке характеризує лише певний вид соціальних змін, спрямований на вдосконалення, ускладнення. Поняття «соціальні зміни» і «соціальний прогрес» не тотожні. «Прогрес» виражає ціннісну характеристику, зміни в бажаному напрямі. Але багато соціальних змін не мають чіткого спрямування. Тому в сучасній соціології віддають перевагу нейтральному поняттю «соціальні зміни», яке не має в собі оціночного компонента і охоплює широке коло різноманітних соціальних змін безвідносно до їх спрямованості.

Соціальні зміни — процес виникнення нових явищ, структур, характеристик у різних соціальних системах і підсистемах під час їх взаємодії.

Це поняття фіксує факт зрушення, зміни в широкому розумінні слова. Соціальні зміни відбуваються на рівні міжособистісних відносин, на рівні організацій та інститутів, малих і великих соціальних груп, на місцевому, соціетальному та глобальному рівнях.

Соціологія аналізує різні типи соціальних змін: еволюційні й революційні, короткострокові й довгострокові, організовані й стихійні, насильницькі й добровільні, усвідомлені й неусвідомлені, а також зміни на рівні індивіда, групи, організації, інституту, суспільства та ін.

Серед багатьох макросоціологічних теорій соціальних змін розрізняють три групи: соціокультурні, індустріально-технологічні та соціально-економічні.

2. Види соціальних змін.

Розглянемо тепер більш докладно, які самеелементи соціальних і соцієтальних систем схильні до змін. За цією ознакою можна виділити чотири основних види соціальних змін. 1. Зміни, що стосуються структур різних соціальних утворень, абоструктурні соціальні зміни. Такі, наприклад, зміни в структурі сім'ї (полігамних, моногамна, багатодітна, малодітна і т. д.), в структурі будь-якої іншої спільності - малої групи, професійної, територіальної, класу, нації, суспільства в цілому, зміни в структурах влади, в структурах управління і т. д. До цього виду змін відносяться також структурні зміни соціальних інститутів (держави, системи освіти, науки,релігії); соціальних організацій і т. д. Такі зміни передбачають зміни в рамках існуючих структур, а також і утворення нових соціальних структур. 2. Зміни в соціальних процесах. З певною часткою умовності їх можна назватипроцессіальнимі соціальні ми змінами. Так, ми постійно спостерігаємо зміни, що відбуваються у сфері соціальних взаємодій та взаємовідносин між різними спільнотами, спільнотами та інститутами, громадськими структурами і особистістю і т. д. Це відносини солідарності, напруженості, конфлікту, відносини рівноправності й підлеглості і т. д., які постійно перебувають впроцесізмін. 3. Зміни, що стосуються функцій різних соціальних систем, інститутів, організацій. Їх можна назватифункціо національними соціальними змінами. Так, відповіднодо нової Конституції Росії відбулися суттєві зміни уфункціяхвиконавчої та законодавчої влади країни.Федеральнізбори якпарламенткраїни значною мірою відрізняється і за структурою, і зафункціямивід колишньогопарламенту- Верховної Ради. Цей вид змін також включає зміни вже існуючих функцій, так само як і "виникнення нових функцій будь-яких соціальних суб'єктів. 4. Зміни в духовній сфері - сфері мотивацій індивідуальної таколективноїдіяльності, абомотиваційні соціальні зміни. Дуже важливо для соціолога зафіксувати зміни в тих цінностях, цілях, нормах, ідеалах, якими керуються людиу своїй поведінці, роботі, громадської та іншої діяльності. Наприклад, при переході криночной економіці істотно змінюєтьсямотиваційнасфера величезних мас населення. На перший план виступають мотиви особистого грошового заробітку, доходу, що впливає на їх поведінку,мислення, свідомість. Цей вид змін нерідко в науковій літературі кваліфікується як різновидкультурнихзмін, і тим самим підкреслюється його специфіка, відмінність від інших видів соціальних змін. Деякі соціологи, наприклад П. Сорокін (див. його «Соціальну ікультурнудинаміку»), Т. Парсонс та інші, проводять поділ між соціальними і культурними сіетемамі і відповідно соціальними і культурними змінами. У культурологіїкультурнізміни розглядаються як особливий клас змін. Разом з тим можливий ітакийпідхід, при якому деякі культурні зміни досліджуються в якості особливого виду соціальних змін.Такийпідхід дає можливість більше підкреслити взаємопов'язаність і взаємозалежність тих і інших змін