- •Семінарське заняття № 5 Тема: «Соціальна взаємодія, соціальні відносини та соціальний контроль»
- •2. Форми взаємодії.
- •3.Форми масової поведінки та організованого протесту.
- •4. Типологія соціальних рухів.
- •5. Соціальні зв’язки.
- •6. Соціальні відносини, види.
- •7. Поняття соціального контролю. Агенти формального та неформального контролю.
- •8. Соціальні норми та санкції. Самоконтроль.
- •Тема: «Соціальні зміни та соціальні процеси»
- •2. Види соціальних змін.
- •3. Соціологічні теорії соціальних змін.
- •4. Сутність соціальних процесів.
- •5. Класифікація соціальних процесів.
- •Семінарське заняття № 7 Тема: «Соціальні інститути та соціальні організації»
- •3. Види і функції соціальних інститутів.
- •4. Зміст поняття “соціальна організація”.
- •5. Основні риси соціальної організації.
- •6. Типи соціальних організацій. Формальні та неформальні соціальні організації.
- •7. Роль соціальних інститутів і соціальних організацій у житті суспільства.
- •Тема: «Особистість у системі соціальних зв’язків»
- •1. Поняття «людина», «індивід», «особистість».
- •2. Сутність, структура, статуси і ролі особистості.
- •3. Становлення соціального «я».
- •4. Типологія особистостей.
- •5. Процес соціалізації. Агенти та інститути соціалізації.
- •6. Десоціалізація та ресоціалізація.
- •7. Девіантна та делінквентна поведінка.
- •Тема: «Культура як соціальний феномен»
- •2. Основні елементи культури, їх різновиди, фактори формування, взаємозв’язок.
- •3. Функції культури.
- •4. Закономірності і категорії культурного життя.
- •5. Поняття «цивілізація», «культура суспільства».
- •6. Особливості культурного процесу.
- •7. Субкультури. Молодіжна субкультура.
- •8. Сучасні проблеми взаємодії національних культур.
4. Типологія соціальних рухів.
соціальний рух — це активізація діяльності великих груп людей, що прагнуть або змінити певні соціальні процеси в суспільстві або їх зберегти.
Можна визначити характеристики будь-яких соціальних рухів, незалежно від суспільної сфери, де протікає їхня діяльність. Цілей чи завдань руху. До таких характеристик руху слід віднести:
• наявність об'єктивних соціальних обставин, що спонукають виникнення руху;
• стихійність руху, відсутність фіксованого членства, статутів і програм, норм діяльності, часто й керівництва;
• масовість – рух включає велику кількість людей, що об'єднуються єдиним інтересом
• висока соціальна активність — будь-який рух існує доти, поки він відчуває в собі можливості впливати своєю активною діяльністю на ті соціальні зміни до яких прагне рух.
Російський соціолог О. Кравченко серед причин включення індивідів у соціальний рух називає соціальну ізоляцію, особисту невлаштованість, прагнення змінити власний соціальний статус, маргінальність (тобто втрата певного місця в соціальній системі і натомість не включення в іншу) та ін.
Незалежно від розмаху руху, його цілей і завдань, рухи можна класифікувати за основними направляючими критеріями.
1. За відношенням до існуючого ладу та форм боротьби:
• консервативні, що прагнуть зберегти існуючий стан речей, допускають лише мінімальні й абсолютно необхідні зміни;
• реформаторські — стоять на збереженні основ існуючого ладу, але прагнуть певною мірою реформувати деякі сфери суспільного життя;
• революційні — рухи, що прагнуть повністю змінити суспільно-політичний лад;
• контрреволюційні — рухи, які прагнуть повернути колишній лад, повалений у ході революції;
2. За формою організації:
• стихійні,
• недостатньо організовані,
• організовані,
3. За тривалістю існування:
• одномоментні;
• короткочасові;
• довготривалі;
4. За характером діяльності:
• експресивні;
• антивоєнні;
• політичні;
• релігійні;
• екологічні та ін.
5. За соціальною базою (за соціальними спільностями, пред ставники яких становлять переважну частину членів руху):
• робітничі;
• селянські;
• національні;
• молодіжні;
• феміністичні та ін
5. Соціальні зв’язки.
Поняття соціального зв'язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як складний організм, в якому встановлюються особливі зв'язки від сім'ї до систем релігії і держави. Інший класик
соціології Г. Спенсер намагався через аналіз системи соціальних зв'язків виявити специфіку мілітаристського і індустріального суспільства. Е. Дюркгейм намагаючись класифікувати типи зв'язків, виділяв механічну і органічну солідарність як своєрідні етапи розвитку суспільства від його традиційних форм до індустріального суспільства з його особливим поділом праці. Таке зацікавлення поняттям "соціальний зв'язок" основоположників соціології свідчить про великий смисл і категоріальну значимість, яку вони йому надавали.
Соціальний зв'язок — це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб'єктів від інших, їх взаємні відносини, які об'єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Основою формування соціального зв'язку є безпосередній контакт між людьми в тій або іншій первинній соціальній спільноті (сім'я, група), який потім переростає в більш широкий опосередкований зв'язок людей, які складають великі соціальні об'єднання, в межах яких формуються почуття причетності до групи або внутрішньо-групової солідарності (в межах, наприклад, нації, соціального класу, верстви, конфесії і т; д.).
Можна виділити три групи факторів, що визначають наявність соціальних зв'язків:
• природно-біологічні задаються спадковими ознаками, тобто самим фактом народження людини, що визначає її етнічні, національні (расові) ознаки;
• психологічні, такі наприклад, як почуття спільності з іншими людьми, що і об'єднує людей у відповідні соціальні групи і спільності. Свого вищого прояву соціальні почуття досягають тоді, коли вони стають переконанням, набирають характер раціональних установок, в яких відбиваються традиції і норми, свого роду неписані правила, що складаються в суспільстві;
• соціально-інституційні, тобто спеціально створені (формальні, писані) правила, норми, які особливим чином регламентують соціальні зв'язки і відносини, визначаючи порядок дії соціальних об'єктів в межах соціального інституту і контролюючи їх.
Щодо класифікації соціальних зв'язків, то вони бувають: формальними і неформальними, особистісними і колективними, прямими і опосередкованими, більш міцнішій і менш міцними.
Соціальні зв'язки людини, яка знаходиться навіть в дуже невеликій, нечисленній групі, являють собою велику кількість взаємодій, соціальних інтеракцій, які складаються із дій і зворотних реакцій. Виникає складна мережа взаємодій, яка охоплює певну кількість індивідів. Поступово в ході спілкування із всієї сукупності взаємодій виділяються сталі соціальні зв'язки, які на основі раціонально-чуттєвого сприйняття їх взаємодіючими індивідами набирають певну специфічну форму, яка характеризується відповідною поведінкою взаємодіючих індивідів. Такі усвідомлені і чуттєво сприйнятті індивідами сукупності повторювальних взаємодій, які співвіднесені за своїм смислом одна з одною і які характеризуються відповідною поведінкою, називають соціальними відносинами.
На відміну від взаємодій соціальні відносини чітко поділяються за смислом і змістом. Наприклад, студент, який попадає в незнайому групу, починає взаємодіяти з іншими студентами на лекціях, семінарах і поза учбовим процесом.