27. Диспозиція та санкція статті 219 кк України «Доведення до банкрутства».

Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

28. Ознаки операцій, що свідчать про умисне доведення суб’єкта господарювання до банкрутства.

Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема:

підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів;

необгрунтованої виплати грошових коштів, необгрунтованої передачі третім особам майна;

прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;

заплутування звітності,

Невжиття керівництвом підприємства заходів щодо стягнення заборгованості

Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками:

зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства;

штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості;

продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (перевіряється відповідність ціни реалізації та наявність дозволу на вказані операції органу, уповноваженого управляти майном);

продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав;

у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності;

необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.

29. Джерела отримання інформації стосовно діяльності підприємства для вивчення його реального стану при банкрутстві.

Джерелами внутрішньої інформації є фінансова звітність під­приємства (ф.№1 "Баланс", ф.№2 "Звіт про фінансові результати дія­льності та їх використання", ф.№3 "Звіт про рух грошових коштів", ф.№4 "Звіт про власний капітал"), а також первинна бухгалтерська та оперативна інформація стосовно фінансових зобов'язань підприємст­ва, його дебіторів, наявних товарно-матеріальних запасів та інших лі­квідних цінностей, джерел отримання доходів, складу поточних ви­трат тощо.

Матеріалами для аналізу щодо законності причин банкрутства є :

• Інформація ІС “Податковий блок” щодо наявності податкового боргу .

• Копія ухвали господарського суду про порушення справи про банкрутство СГД - "фіктивного банкрута".

• Копія постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (при відкритті такої процедури), а також інші процесуальні документи господарського суду щодо відповідних процедур для підтвердження правових наслідків.

• Копія установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, копії наказів щодо призначення службових осіб на відповідну посаду або копії протоколів загальних зборів товариства СГД - банкрута.

• Акт документальної перевірки СГД - банкрута з висновками проведеного аналізу щодо неплатоспроможності (за необхідністю).

• Висновок експертизи державного органу з питань банкрутства про фінансове становище боржника (у випадку призначення такої судової експертизи в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство, а також за наявності запиту податкової міліції або інших правоохоронних органів щодо державних підприємств, а також підприємств, де частка держави перевищує 25 % статутного фонду - висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства).

• Акти зустрічних перевірок.

• Пояснення службових осіб.

Також аналізуються наступні документи:

• баланс підприємства за попередній рік та за звітний період;

• звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та за звітний період;

• звіт про фінансово-майновий стан;

• звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

• розрахунок нормативу власних обігових коштів;

• розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;

• звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос);

• звіт про рух коштів у іноземній валюті;

• бізнес-план;

• матеріали маркетингових досліджень;

• висновки аудиторських перевірок.