22. Терміни дії адміністративного арешту, умови продовження та порядок його оскарження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством.

23. Підстави для припинення адміністративного арешту майна.

• Відсутністю протягом 96 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

• Погашенням податкового боргу платником податків;

• Усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;

• Ліквідацією платника податків (в т.ч. через процедуру банкрутства);

• Наданням контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї особи;

• Скасуванням судом або контролюючим органом рішення про арешт;

• Прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;

• Пред'явленням платником податків дозволів (ліцензій), патентів, документів щодо реєстрації РРО;

• Фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних фондів, ТМЦ, коштів, у т.ч. зняття залишків ТМЦ.

24. Який борг можна віднести до категорії безнадійного.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, під яким розуміється податковий борг:

платника податку, визнаного банкрутом, вимоги щодо якого не задоволені у зв'язку з недостатністю його майна;

фізичної особи, яка: померла, визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, а також яка понад 720 днів перебуває у розшуку;

платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПК України;

платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

платника податків щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду.

25. Умови розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу.

НАКАЗ

10.10.2013  № 574

Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти. Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, 

розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту. Розстрочення податкових зобов'язань надаються окремо з окремого податку, збору (обов'язкового платежу)

Відстрочення податкових зобов'язань надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із підпунктом 14.3.3 цього пункту затверджує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання або одноразово у повному обсязі. Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) - керівником податкового органу та має бути затверджене керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня; стосовно місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) та має бути затверджене фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори. Відстрочення податкових зобов'язань надаються окремо з окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

26. Основні завдання підрозділів ПМ по організації заходів з протидії доведенню до банкрутства підприємств та організації роботи з оперативного супроводження заходів із скорочення податкового боргу, класифікація злочинів у вказаній сфері.

Кваліфікація кримінальних правопорушень, які вчиняються службовими особами СГД – боржників та під час банкрутства підприємств  

• ст. 212 КК України – “ Ухилення від сплати, податків, зборів, інших обов’язко­вих платежів”;

• ст. 212 - 1 КК України – “ Ухилення від сплати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

• ст. 219 КК України – “ Доведення до банкрутства”;

• ст. 364 КК України – “ Зловживання владою або службовим становищем”;

• ст. 365 КК України – “ Перевищення влади або службових повноважень”;

• ст. 366 КК України – “ Службове підроблення”;

• ст. 367 КК України – “ Службова недбалість”.

До завдань податкової міліції у вказаному напрямку входять:

• Виявлення та припинення схем ухилення від оподаткування за участю підприємств-боржників, усунення причин і умов, що сприяють їх появі;

• Організація оперативного супроводження адміністративного арешту майна, застосованого за ініціативою підрозділів податкової міліції;

• Протидія умисному доведенню до банкрутства суб'єктів господарювання, документування фактів вказаної протиправної діяльності;

• Організація роботи з встановлення місцезнаходження суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, ухиляються від його сплати і місце перебування яких невідоме;

• Взаємодія із слідчими підрозділами щодо забезпечення відшкодування збитків у кримінальних провадженнях стосовно посадових осіб підприємств-боржників та СГД – умисно доведених до банкрутства, виявлення додаткових рахунків, прихованого майна, коштів тощо.