Розділ Двадцять третій

Одного разу вони надумали піти трішки погуляти у парк так як зимою вони робили це рідко. Він уже був одягнув куртку і вийшов у коридор як кохана зробила йому зауваження чого він уже вийшов? адже вона іще навіть не переодягнулась, він вернувся у кімнату і присів на ліжко. Вона уже було почала одягатись як раптом вираз обличчя змінився і заявила що нікуди не іде, це його шокувало. Як можна було отак образитись без явної на то причини, на питання що сталось чого вона образилась? Відповіді не було, це один із тих небагатьох випадків які він не любив, образитись і навіть не сказати за що? А ти собі думай що не так??? Після довгих розпитувань виявилось що їй просто на просто не сподобалось те як він на неї подивися… він навіть і не думав у неї просити пробачення і сказав що от тут вона вже перегинає палку і ображатись їй немає за що, і у своїх діяв він не бачить абсолютно нічого образливого, а якщо їй і щось не сподобалось то максимум могла зробити зауваження но аж ніяк ображатись…. Через пів години вона перестала ображатись, проте у той вечір вони уже не пішли гуляти, а залишились у гуртожитку. Йому було не привикати до подібних ситуацій, адже вона як і будь яка дівчина час від часу ображалась без будь якої на те причини, а на запитання за що образилась відповідала «а ти подумай» тому тій ситуація він уже й і не придавав значення.

Проте уже не вперше задумався над питання а чи вона справді та поруч з якою він хоче провести життя? Адже він найбільше не любив коли ображаються і не говорять причини… він же на неї ніколи не ображається ніколи! Хоча й інколи буває дуже обідно, вона не сприймає його прохання всерйоз, скільки разів він уже її просив не лоскотати його коли, уже все перепробував просив, сварив, пояснював що це завдає йому дуже сильного фізичного болю, та це допомагало лише на короткий час, а скільки разів він її запрошував то в кіно, то на каток чи у кафе на піцу чи каву, а вона завжди відмовлялась і говорили що не хоче іти, були випадки коли під час прогулянки він чуть не на руках її ніс у кафе проте вона ніяк не погоджувалась, ну хоча б інколи можна було погодитись, а скільки разів він просив її сфотографуватись, а вона відмовлялась тому що не любила фотокатись, і те що крім них двох ті фотографії ніхто не побачить не переконувало її а коли він і фотографував її заставляла їх видаляти, йому було це дуже неприємно але він ніколи не ображався, а те що уже більше ніж півтора року вона не хотіла зробити одну просту зачіску яка йому дуже сильно подобалась. Навіть коли вони були наодинці у дома, все одно не хотіла її зробити. Він думав ну от чому вона ніколи не хоче зробити те що він її просить і зробити тим йому дуже приємно адже якщо вона його справді б кохає то навіть якщо і їй це не подобається то інколи можна переступити через те своє «не хочу» «не буду» «не подобається» заради того щоб порадувати коханого, так ні вона ніколи так не робила чому? Ну коли вони одружаться то на його думку уже подібного не буде… а що якщо буде? Що якщо вона і тоді не буде зважати на його прохання ,на його думку? Можливо із нею він не буде щасливий? Це одне із небагатьох питань до яких він вжиті ставився ДУЖЕ серйозно адже вибираючи дружину це є вибір на все життя. І в подібних роздумав він проводив не один вечір… все частіше і частіше лягаючи спати починав думати про кохану і про те чи справді він хоче щоб вона стала його дружиною?..

PS: далі буде…