Розділ Двадцять перший

Кращого початку 2012 року годі було бажати, адже він зустрів його з коханою і він пробув у неї аж три дня так довго разом вони іще не були це були одні із найкращих днів у їхньому житті. Та як би вони не хотіли але їм уже потрібно було прощатись майже на два тижні…

Їдучи уже в автобусі він обдумував що ж зараз думають її батьки і наскільки змінилось їхнє ставлення до нього? і до їхніх стосунків? Та тепер уже було усе навпаки, батьки зрозуміли що їм не під силу їх розлучити адже вони пробували це зробити цілий рік а результату не було ніякого. Ось уже наближався старий новий рік і його іменини, його кохана зібралась і приїхала до нього у гості, він зустрів її на зупинці, і вони вирушили до нього додому. Обоє сильно хвилювались адже уже невдовзі він познайомить свою мама із коханою, і не знати яка його мама її сприйме? Та всі знали що в подібних питаннях він усе вирішує сам тому мама навіть і близько не думала втручатись у їхні стосунки, і знайомство відбулось добре. Цей день пролетів дуже швидко і він уже проводжав її на автобус додому, хоча і не хотів цього, він хтів щоб вона залишилась та їй потрібно було повертатись. І от знову два тижні очікування коли у неї закінчаться канікули і вони зможуть зустрітись.

Канікули уже доходили до завершення і от уже мало початись у неї навчання а разом із ним і їхні побачення) яких вони чекали більше за все.

Разом із навчанням наближалось свято закоханих, і що цього року подарувати коханій на день св. Валентина він не знав, і не хотів повторятись і з кожним днем це питання його мучило все більше і більше. йому пригадувалось як вона було в контактах собі на стіну добавила картинку із варіантом оригінальної пропозиції вийти заміж, там був намальований кіндер сюрприз а замість іграшки було колечко , він частенько жартома говорив їй що зробить їй такий подарунок на день закоханих, та вони обоє розуміли що це всього лиш жарт, адже одружуватись вони будуть іще не скоро адже вони тільки на другому кірсі а весілля буде після четвертого, ну він допускав варіант що можливо таки після третього, адже ще два роки чекати то дуже довго але і зараз ще зарано хоча в деякій мірі уже навіть і хотілось одружитись, але не завжди є так як ми хочемо і ще як мінімум рік із чим потрібно буде зачекати. Він ніяк не міг придумати що ж їй подарувати?

До свята залишилось уже декілька днів а у нього іще не було жодного варіанту((( і от він уже у переддень свята вечері по дорозі додому від коханої вій зайшов у торговий центр у пошуках якогось подарунка, у сувенірному відділі його запитали що то має бути і на яку суму він розраховує? Що його дуже сильно дратувало в подібних ситуаціях, якщо б він розраховував на ціну подарунка і хотів зробити подарунок по дорожче то просто подарував би гроші а якщо вибирати подарунок то неважлива його ціна на таке він ніколи не звертав увагу… та нічого підходящого він так і не знайшов, тоді після довгих вагань він все ж таки вирішив їй подарувати…

Розділ Двадцять другий

Після довгих вагань він все ж таки вирішив їй подарувати колечко… не золоте, золоте іще зарано, а от срібне можна подарувати. Він зайшов у ювелірний відділ і вибрав те щоб їй на його думку найбільше сподобалось. Розміру він точно не пам’ятав, та це не було проблемою його мізинець мав такий самий розмір отже він примірив, воно підходило якраз, побачивши що після купівлі подарунка залишався без копійки в кишені навіть анітрошки не засмутився, гроші не головне. Прийшовши додому він взяв кін дер сюрприз акуратно його відкрив і замінив іграшку що була всередині на куплене колечко і запакував так що і сліду не було що його уже відкривали. На роботі його друзі підколювали, говоривши що тепер уже буде змушений женитись, він же говорив що це не золоте це ж срібне, на що вони його відповідали що не важно золоте чи срібне, кольцо а значить це пропозиція))) з роботи він вийшов по швидше по дорозі купивши квіти направився до коханої. У голові було дві думки: яка буде її реакція на такий подарунок і що ж вона йому подарує? Догадки були але він був не впевнений у тому.

Прийшовши до неї в гуртожиток привітав і вручив їй подарунок, відкривши його і побачивши кін дер сюрприз одразу зрозуміла що там у середині. Відкривши подарунок до кінця і побачивши там срібне колечко вона на не знала що говорити тому просто міцно його обняла і палко поцілувала. Він же отримав також чудовий подарунок, аромолампу у формі сердечка, давно хотів собі купити але все якось не получалось. Та для нього найкращим подарунком було щастя коханої яке їй приносив він, більше йому нічого не було потрібно лише бачити щастя і її очах і знати що він тому причина))))

Такого оптиміста як він тяжко було знайти, проте і у нього інколи був дуже поганий настрій, інколи він був настільки поганий що не хотілось абсолютно нічого. Проте коли він приїжджав до коханої і вона зустрічала його з посмішкою, у нього немовби щось переключалось у середині і моментально той поганий настрій кудись дівався, і згадувалось те аж тоді коли він ішов додому, та це уже немало ніякого значення, адже після декількох годин проведених в обіймах коханої поганого настрою не могло бути, а коли він був сам дому і до нього приходив смуток він завжди дивився на фотографію із якою йому посміхалась кохана) так як ця фотографія стоїть навпроти ліжка то вона була першим що він бачив зранку коли просинався, і ця посмішка не мовби заражала його позитивом на весь день)

Зима помаленьку добігала до кінця і наступала довгоочікувана весна….