Розділ Дев’ятнадцятий

Осінні дні помаленьку минали а їхнє кохання все тільки росло, і у ті тижні коли у них не було змоги бачитись вини сильно сумували один за одним проте і у тому був плюс у неї було більше часу на навчання, і після таких тижнів їхні зустрічі були більш жадані а поцілунки іще більш палкіше. Проте в останній місяць осені ситуація змінилась на роботі він пішов на підвищення і графік роботи змінився із трьох змінного в одну основну зміну, а отже вони знову зможуть бачитись кожен вечір. Одного разу у суботу зателефонував він почув у трубці не привітний голос, він ніяк не міг зрозуміти причину обіди. Після довгих розпитувань виявилось що вона обідилась на нього через те що вчора під час переписка написав що пізніше подзвонить іще і так і не подзвонив, за те що коли вона у Тернополі і коли він приходить до неї то він може декілька разів на день подзвонити, а коли вона у п’ятницю і суботу у дома то він їй уже не так як колись пише часто як раніше може подзвонити а може і не подзвонити, так ніби вона йому потрібна тільки тоді коли вони можуть зустрітись, а на вихідних він мало цікавиться тим як у неї справи… він їй пригадав те як на початку навчання вони домовлялись що на вихідних вони не будуть так як раніше годинами говорити по телефону чи переписуватись щоб її батьки не думали що вона весь свій час витрачає на нього і у неї не залишається часу на навчання… та це не було для неї аргументом. Це йому дуже не подобалось і йому самому було обідно що вона обіжається за таке, адже вони ж домовлялись, що менше будуть спілкуватись на вихідних, а якщо домовлялись то чого тепер ображатись? і якщо вона так хотіла поговорити то чому сама не подзвонила? Та цих думок він не видавав, тому що розумів що завжди все ідеально не може бути, все просто залежить від того як ми це сприймаємо, у нас є тільки два вибори або ображатись або пробачати ще до того як попросять пробачення і бути щасливим і справді і інакше бути не може… і він завжди вибирав другий варіант. Після того як довго просив пробачення він його допросився хоча і неповністю його пробачила, та все ж пробачила, а коли у неділю вони зустрілись то обіди уже не було, а коли прийшла пора прощатись до наступного дня то уже й і не пам’яталось що було щось таке як образа….

От уже на носі була зима а отже і день народження Коханої його голова уже більше місяця заповнена думками що ж їй купити на день народження? Та в кінцевому результаті він зумів вибрати правильний подарунок який їй дуже сильно сподобався. Грудневі дні пролітали дуже швидко і ось уже наближався новий рік який він так само як і минулого року хотів провести із коханою, та нажаль обставини складались навпаки …

Розділ Двадцятий

Так як її мама була проти їхніх стосунків то вона і не хотіла щоб цього року він приїжджав до них на новий рік так як і минулого року і дочку вона не відпустила б до нього на новий рік вони мали зустрічати новий рік окремо один від одного. Буквально за декілька днів до нового року він як звичайно у вечері був у неї у гуртожитку. У неї задзвонив телефон, це був її тато. Нічого особливого її батьки кожен день дзвонили щоб спитати як у неї справи, тільки цього разу те що вони почули їх шокувала обох… її тато спитав що вони надумали на рахунок нового року? Чи будуть разом зустрічати? І якщо разом то де? У неї чи у нього? Вона відповіла що вони ще не говорили про це… він сказав щоб вони по швидше приділялись адже уже залишилось декілька днів і якщо вони планують на новий рік бути разом у неї то їм потрібно знати як готовитись і щоб він приїхав не так як минулого року а швидше заодно і поможе зібрати ялинку чи щось приготувати… і взагалі якщо вони хочуть то щоб вони разом готували бо батьки чогось особливого готувати не будуть так що потрібно рішати усе заздалегідь. Щоб не обговорювати цю ситуацію при її сусідках по кімнати вини вийшли на коридор щоб поговорити наодинці. Першу хвилину у них обох немовби відняло мову, вони не знали що говорити адже іще недавно її батьки були проти того щоб він приїжджав а тут уже дзвонять і говорять усе навпаки, з чого б то? Він сказав що напевно що її батьки змирились із там що їм не розлучити їх як би їм цього не хотілось і вони вирішили що ми уже маємо право самі вирішувати з ким нам бути. І прийняли рішення що новий рік вони проведуть разом.

У п’ятницю пішовши з роботи він зателефонував і перепитав чи не потрібно щось купити із продуктів до завтрашнього свята? Вона сказала що нічого купляти не потрібно що у неї уже все є… тому він купив вели коробку цукерок і пляшку хорошого шампанського. Він хотів приїхати самого ранку проте не було потреби так швидко приїжджати і він приїхав в обід. Вони разом збирали ялинку і готували святковий стіл, це був найкращий новий рік у їхньому житті щастя просто переповнювало їхні душі, адже вони разом , і їхні батьки уже не проти їхніх стосунків… що ще потрібно для щастя?

Вони не встигли оглянутись як пройшов новий рік і перше січня уже доходило до кінця, і йому уже було потрібно вертатись додому зібравшись він попрощався з батьками попросив їх щоб вони довились щоб часом його Сонечко не плакало бо як він поїде то вона обов’язково буде плакати то щоб вони їй не дозволяли того))) ще декілька хвилин прощання з коханою у під’їзді він вирушив на автовокзалу через 5 хвилин уже чекав на автобус який от от мав приїхати, задзвонив телефон, це була кохана, вони спиталась чи він уже їде чи ще чекає на автобус, почувши що автобуса іще не було, сказала що її батьки після того як він пішов спитали в неї чому він так швидко поїхав і чому вони не порадились із ними? І якщо немає автобуса то нехай вертається, звісно ж після почутого він з радістю вернувся адже йому так хотілось ще хоть трішки побути із кохано тай попереду ще два дні вихідних а отже ще цілих два дні він іще зможе провести із коханою. Після такого поступку батьків вони зрозуміли що вони уже абсолютно не проти їхніх стосунків, і вони недаремно рік часу старались переконати в цьому батьків і ось вони свого добились ) цього року батьки уже не мали б забороняти їй приїхати до нього на іменини і вони запланували що зустрінуться через два тижні…